27 листопада – цей день в історії

Події

• 1095 — Папа Римський Урбан II на соборі в Клермоні проголошує Перший хрестовий похід
• 1620 — Пілігріми висадились в Америці.
• 1893 — у Львові відбулася прем'єра п'єси Іван Франка «Украдене щастя», постановку здійснив Кость Підвисоцький, який і виконав роль Миколи Задорожного. Анну грала Антоніна Осиповичева.
• 1895 — Альфред Нобель підписав свій заповіт, по якому його майно поступає до фонду Нобелівської премії.
• 1897 — ввели в експлуатацію Єнакієвський металургійний завод — одне з найстаріших металургійних підприємств України.
• 1918 — відбулося перше установче спільні збори Української Академії Наук, на яких президентом Академії було обрано В. Вернадського, секретарем — А.Кримського.
• 1928 — в Одеській окрузі створено першу в СРСР машинно-тракторну станцію.
• 1937 — у віці 73 років «народний патріарх» митрополит Василь (Липківський) розстріляний за вироком «трійки» НКВC.
• 1939 — утворено Дрогобицьку та Львівську області
• 1943 — Битва підрозділів УПА з 2 дивізіями вермахту у Чорному лісі.
• 1952 — у свій перший рейс вирушив львівський тролейбус.
• 1971 — радянська автоматична станція Марс-2 зробила посадку на Марсі.
• 1992 — у Відні пожежа охопила палац Гофбург. Від вогню постраждали Великий і Малий зали, де в 1814-15 роках проходили засідання Віденського конгресу, два гобелени 18 століття, але пожежникам вдалося врятувати палац.
• 1997 — газета «Всеукраинские ведомости» оприлюднила матеріал про злочинні фінансові махінації фірми «Республіка», очолюваної І. Бакаєм, та про мільйонні збитки, що зазнала держава через діяльність цього підприємства.
• 2004 — Верховна Рада України на позачерговому засіданні визнала результати повторного голосування на виборах Президента 21.11.2004 такими, що не відображають повною мірою волевиявлення народу і є недійсними. За прийняття такого рішення проголосувало 323 депутати.

Народились

• 1701 — Андерс Цельсій, шведський астроном, геолог і метеоролог (†1744).
• 1815 — Ада Лавлейс, британський математик (†1852).
• 1863 — Кобилянська Ольга Юліанівна, українська письменниця, активна діячка жіночого руху Буковини (†1942).

• 1879 — Григорій Чупринка, український культурний, військовий і політичний діяч, поет-романтик (Огнецвіт, Метеор, Сон-трава, Лицар-Сам). Розстріляний ЧК (†1921).

• 1986 — Цуґухару Фудзіта, художник з Франції, японського походження.
• 1899 — Скоропадська Єлисавета Павлівна, скульптор, старша дочка гетьмана Павла Скоропадського.
• 1918 — Патон Борис Євгенович, вчений у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів.
• 1921 — Александр Дубчек (чеськ. Alexander Dubček), чехословацький державний діяч (†1992).
• 1923 — Мудрий Софрон Степан ЧСВВ — єпископ Івано-Франківський Української греко-католицької церкви з 1997 по 2005 рік.
• 1926 — Бердник Олесь Павлович — український письменник-фантаст, філософ, громадський діяч^[1]. Автор понад 20 романів і повістей. Член-засновник Української Гельсінської групи (УГГ). Провідник українського гуманістичного об'єднання «Українська Духовна Республіка».
• 1940 — Богдан Козак, актор та режисер львівського драматичного театру імені М. Заньковецької, народний артист України, лауреат Шевченківської премії, декан факультету культури і мистецтв Львівського університету ім. Франка
• 1940 — Брюс Лі, китайський та американський кіноактор, майстер бойових мистецтв, інструктор і актор бойового кіно, один з найвпливовіших митців бойового жанру 20-го сторіччя (†1973).
• 1942 — Джимі Гендрікс, американський гітарист, співак і композитор (†1970).
• 1946 — Олексієнко Ігор Михайлович, український зброяр, головний конструктор КБ «Спеціальної Техніки» (†2007).
• 1947 — Ноябрьов Ілля Якович, український шоумен.

Померли

• 8 до н. е. — Горацій, поет «золотого віку» римської літератури, разом з Вергілієм і Овідієм, один з найуславленіших авторів у всій світовій літературі.
• 1570 — Якопо Сансовіно, італійський художник і архітектор, центральна фігура ренесансної архітектури Венеції.
• 1654 — Пітер Меленер, фламандський художник-баталіст епохи бароко, учень Пітера Снайерса.
• 1680 — Атанасіус Кірхер, німецький учений-енциклопедист і винахідник, священик-єзуїт.
• 1754 — Абрахам де Муавр, французький математик. (* 1667)
• 1836 — Шарль (Карл) Верне, французький жанровий художник, рисувальник і літограф; анімаліст і баталіст, художник-історіограф Наполеоновской армії. Син художника Клода Жозефа Верне; батько історичного художника Ораса Верне.
• 1852 — Ада Лавлейс, британський математик, зробила опис ранньої версії обчислювальної машини. Склала першу у світі програму, ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка». На її честь названо мову програмування АДА. Вважається першим програмістом. Дочка англійського поета лорда Джорджа Гордона Байрона.
• 1895 — Александр Дюма (син), французький письменник (драматург, прозаїк, поет), член Французької академії з 1874.
• 1899 — Гвідо Гезелла, фламандський поет, філолог, фольклорист, лірик, член Королівської фламандської академії мови та літератури; за професією католицький священик.
• 1915 — Заремба Сигізмунд Владиславович, український диригент, композитор, музичний критик і піаніст. Син українського композитора і піаніста Владислава Заремби.
• 1916 — Еміль Верхарн, бельгійський поет, який писав французькою мовою. Один із лідерів поетичного напрямку символізму.
• 1934 — Греков Митрофан Борисович (при народженні Митрофан Павлович Мартищенко), художник-баталіст, вчився в Одеському художньому училищі у Кирияка Костанді і в Петербурзькій академії мистецтв у Іллі Рєпіна та Франца Рубо. Його ім'ям назване Одеське художнє училище.
• 1937 — Василь Липківський, митрополит УАПЦ, розстріляний НКВД у Києві. (* 1864)
• 1937 — Аверкій (Полікарп Петрович Кедров), архієпископ Волинський і Житомирський (* 1879).
• 1953 — Юджин Гладстоун О'Ніл, американський драматург. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1936 рік.
• 1955 — Емма Юнг, психоаналітик, дружина Карла Юнга; засновниця аналітичної психології.
• 1981 — Кутинська Віра Іванівна, український аніматор та художник, учениця Михайла Бойчука.
• 2002 — Тарновський Микола Юхимович, український письменник (* 1919);
• 2010 — Ірвін Кершнер — американський кінорежисер, серед найвідоміших робіт якого друга частина «Зоряних воєн» і один з найвдаліших фільмів «бондіани», «Ніколи не кажи Ніколи» з Шоном Коннері. (* 1923)
•