5 січня – цей день в історії

Події

• 1585 — засновано Ставропігійське братство у Львові.
• 1754 — у м. Петербурзі видано царський указ про скасування в Гетьманщині внутрішніх митних зборів, які поповнювали гетьманський скарб.
• 1769 — Джеймс Ватт одержує патент на свою парову машину.
• 1870 — почався страйк львівських друкарів — перший робітничий страйк в Західній Україні.
• 1875 — відкрито будівлю національного оперного театру «Гранд-опера» в Парижі.
• 1895 — відкриті рентгенівські промені.
• 1911 — князівство Монако — конституційна монархія.
• 1918 — УНР випустила в обіг перші українські банкноти з написами українською, польською мовами та мовою їдиш.
• 1918 — більшовики скликали й розігнали на першому ж засіданні Всеросійські установчі збори.
• 1919 — у Мюнхені заснована Німецька робітнича партія, перетворена рік по тому в Націонал-соціалістичну німецьку робітничу партію.
• 1933 — у Сан-Франциско почалося будівництво одного з найвідоміших у світі мостів Золоті ворота. Завершено будівництво було в 1937 році.
• 1935 — арештовано Бориса Антоненко-Давидовича
• 1939 — Державне расове Бюро Німеччини визнали караїмів неєвреями ані по віросповіданню, ані по расі.
• 1956 — до берегів Антарктиди доставлена перша радянська Комплексна антарктична експедиція.
• 1968 — прихід до влади в Чехословаччині Олександра Дубчека, який поклав початок «Празькій весні».
• 1970 — Луганськ перейменований у Ворошиловград.
• 1972 — початок робіт зі створення в США багаторазового транспортного космічного корабля.
• 1977 — заарештовані лідери Української Гельсінкської Спілки Микола Руденко і Олекса Тихий.
• 1997 — Росія оголошує про виведення військ з території Чечні, що стало формальною ознакою закінчення дворічної невдалої російсько-чеченської війни.
• 2001 — Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти віце-прем'єра Юлії Тимошенко за звинуваченнями у контрабанді і підробці документів.
• 2006 — «Intel» представив перший процесор лінійки «Core».
• 2011 — кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

Народились

• 1592 — Шах Джахан, 5-й могольський падишах, за часів правління якого було збудовано мавзолей Тадж Махал.
• 1679 — П'єтро Філіппо Скарлатті, італійський композитор, органіст і хормейстер. Старший з дітей Алессандро Скарлатті, брат композитора Доменіко Скарлатті.
• 1762 — Констанція Моцарт (Марія Констанція Чечилія Йозефа Йоганна Алоізія, уроджена Вебер), співачка, мемуарист, дружина композитора Вольфганга Амадея Моцарта, двоюрідна сестра німецького композитора Карла Марії фон Вебера, мати синів Моцарта — Карла Томаса і Франца Ксавера.
• 1838 — Каміль Жордан, французький математик.
• 1855 — Кінґ Кемп Жилетт, винахідник безпечної бритви.
• 1876 — Конрад Аденауер, німецький політик, перший канцлер Федеративної республіки Німеччина.
• 1876 — Люсьєн Булл, ірландський винахідник.
• 1880 — Верховинець Василь Миколайович, український композитор, мистецтвознавець, дослідник українського танцю († 1938).
• 1881 — Пабло Гаргальо, каталонський скульптор, близький до кубізму.
• 1900 — Ів Тангі, французький художик-сюрреаліст.
• 1909 — Стівен Коул Кліні, американський логік і математик, праці якого заклали основи теоретичної інформатики.
• 1921 — Фрідріх Дюрренматт, швейцарський романіст і драматург.
• 1923 — Мирослав Симчич, командир сотні УПА, політв'язень, який провів у радянських тюрмах і таборах більш як 32 роки.
• 1932 — Умберто Еко, італійський письменник, філософ, історик-медієвіст (романи «Ім'я рози», «Маятник Фуко», «Бавдоліно», «Таємниче полум'я цариці Лоани»).
• 1941 — Міядзакі Хаяо, японський режисер анімаційних фільмів, автор численної манґи.
• 1942 — Наталя Земна (Зубицька), українська фітотерапевтка.
• 1943 — Чупрун Вадим Прокопович, український управлінець та енергетик, із 2008-го — заступник голови правління НАК «Нафтогаз України».
• 1946 — Даян Кітон, американська кіноактриса, продюсер і режисер, лауреат премії «Оскар» («Енні-холл», «Клуб покинутих дружин», «Батько нареченої», «Хрещений батько»).
• 1960 — Микола Вересень (Ситник), український журналіст, громадський та політичний діяч, актор.
• 1962 — Наталія Лігачова-Чернолуцька, українська журналістка, голова правління громадської організації «Телекритика», шеф-редактор інтернет-видання та журналу «Телекритика» (з 2001).
• 1968 — Анджей Ґолота, польський боксер-професіонал, що виступає у суперважкій ваговій категорії.
• 1969 — Мерілін Менсон (Браян Г'ю Ворнер), американський музикант, художник і колишній музичний журналіст, засновник і лідер рок-гурту «Marilyn Manson».
• 1986 — Шемякіна Яна, українська фехтувальниця, шпажистка, чемпіонка Європи 2009 року в індивідуальних змаганнях, володарка двох бронзових нагород ЧЄ — 2009 в команді, і 2009 року — індивідуально.

Померли

• 1477 — Карл I Сміливий, герцог Бургундії. Представник бургундської лінії Валуа. Син Філіпа III Доброго.
• 1589 — Катерина Медічі, французька королева-матір, дружина короля Франції, Генріха II, одна з найвпливовіших осіб Франції періоду війн між католиками і гугенотами.
• 1882 — Заблоцький-Десятовський Андрій Парфенович, економіст, журналіст, державний і освітній діяч, був переконаним противником кріпацтва і прибічником ідеї його скасування.
• 1951 — Платонов Андрій Платонович, російський письменник, твори якого були заборонені. За його оповіданнями створено українські стрічки: «На зорі туманної юності», «Ти хто?» (1985), «Сміттєвий вітер» (1986), «Поклик млості родичів» (1988).
• 1970 — Макс Борн, німецький фізик, один із зачинателів квантової механіки, лауреат Нобелівської премії з фізики (…).
• 1979 — Чарльз Мінгус, американський джазовий контрабасист, композитор і правозахисник. Посмертний лауреат премії Греммі в номінації «за життєві досягнення» (1997).
• 1981 — Гарольд Клейтон Юрі, американський хімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1934).
• 1980 — Кожевников Олексій Венедиктович, радянський письменник.
• 2012 — Сизоненко Олександр Олексійович, радянський баскетболіст українського походження. В 1991 році зі зростом у 2,45 м (8 футів) дістав звання найвищої людини світу за даними Світових рекордів Гіннеса. 
• 2014 — Еусебіу, португальський футболіст