25 березня – цей день в історії

Свята та пам'ятні дати

• ООН: Міжнародний день пам'яті жертв рабства і трансатлантичної работоргівлі.

Події

•     1668 — відбулися перші в Америці кінські перегони
•     1807 — британський парламент 283 голосами проти 16 прийняв Акт про заборону работоргівлі (англ. Abolition of the Slave Trade Act). З цього дня торгівля людьми у вигляді купівлі-продажу, переводу або бартеру, вважалась незаконною[1]
•          — почались регулярні перевезення по залізниці Свонсі та Мамблза (Велика Британія). Вона стала першою залізницею з регулярними пасажирськими перевезеннями.
•     1821 — проголошено незалежність Греції від Оттоманської імперії
•     1848 — Весна народів: у Відні опубліковано проект Конституції, розроблений комітетом під керівництвом міністра внутрішніх справ Піллерсдорфа
•     1857 — уперше сфотографоване сонячне затемнення.
•     1857 — у Брисбені (Австралія) вдруге поспіль (після 5 квітня 1856) спостерігали сонячне затемнення.
•     1857 — Леон Скотт запатентував фонавтограф, перший прилад для запису звукових коливань.
•     1872 — випущена перша в Росії поштова картка.
•     1876 — провела свій перший матч футбольна збірна Вельсу, одна з найстарших у світі.
•     1916 — жінкам у США дозволено бути присутнім на двобоях боксерів.
•     1917 — вийшла постанова Тимчасового уряду про скасування смертної кари.
•     1940 — югославський принц Павел підписав угоду про взаємопоміч з Італією та Німеччиною.
•     1977 — Елвіс Костелло випустив дебютний сингл «Less Than Zero».
•     1983 — На телепрограмі («Motown 25: Yesterday, Today, Forever»), Майкл Джексон продемонстрував елемент танцю під назвою «Місячна Хода».
•     1988 — австралієць Невілл Паттен спорудив найменший у світі велосипед — його колеса були діаметром менше 2-х см.
•     1992 — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Службу безпеки України», яким було визначено основні завдання для української спецслужби.
•     1993 — створене центральне бюро Інтерполу України.
•     2011 — Папа Римський підтвердив вибір нового предстоятеля УГКЦ. Ним став Верховний Архієпископ Києво-Галицький Шевчук Святослав
•     2013 — в центрі Парижа поліцейські застосували сльозогінний газ проти учасників мітингу протесту за відміну закону про легалізацію одностатевих шлюбів у Франції. Затримано 96 маніфестантів, з яких 6 заарештовано. За даними поліції на демонстрацію вийшли близько 300 000 осіб

Народились

• 1133 — Генріх II (король Англії) (†1159).
• 1347 — Свята Катерина Сієнська, релігійна діячка і письменниця епохи Пізнього Середньовіччя, черниця домінканка, християнська свята, шанується в католицькій церкві. Вважається покровителькою Європи.
• 1614 — Хуан Кареньо де Міранда, іспанський художник доби бароко.
• 1716 — Антропов Олексій Петрович, російський портретист (†1795).
• 1741 — Жан-Антуан Гудон, знаменитий французький скульптор.
• 1747 — Безбородько Олександр Андрійович, козацький полковник, член Російської Академії, почесний член Академії Мистецтв, царський сенатор, світліший князь Російської імперії, канцлер уряду Катерини II.
• 1751 — П'єтро Гонзага, уславлений італійський сценограф, художник-декоратор, теоретик мистецтва, архітектор і садівник.
• 1839 — Гіршман Леонард Леопольдович, український вчений-офтальмолог, лікар, педагог. Почесний громадянин міста Харкова.
• 1849 — Аґенор Ґолуховський (молодший) — польський граф, австрійський дипломат і державний діяч
• 1863 — Амічі Джованні, італійський ботанік і оптик.
• 1867 — Борглум Гатзон, американський скульптор і архітектор. Керував створенням Національного меморіалу Гора Рашмор.
• 1867 — Артуро Тосканіні, італійський диригент
• 1871 — Грабар Ігор Емануїлович, радянський художник, українець за походженням; реставратор, мистецтвознавець, історик мистецтва, музейний діяч, педагог.
• 1880 — Базильський Гаврило Макарович, генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки
• 1881 — Бела Барток, угорський композитор (†1945).
• 1897 — Андрух Іван, український військово-політичний діяч, активний учасник української національно-визвольної боротьби (1914–1921) (†1921).
• 1909 — Бойко-Блохін Юрій Гаврилович, український літературознавець, театрознавець, професор Українського Вільного Університету в Мюнхені, громадський і політичний діяч, член Проводу ОУН.
• 1911 — Бандера Олександр Андрійович, український політик, діяч ОУН від 1933. Син Андрія Бандери, брат Степана Бандери.
• 1911 — Боголюбов Олексій Миколайович, учений у галузі історії математики й теорії механізмів. Доктор техічних наук (1966), професор (1972), член-кореспондент АН УРСР (1969). Син Миколи Михайловича, брат Миколи Миколайовича та Михайла Миколайовича Боголюбових.
• 1914 — Норман Ернест Борлоуг, американський агроном, генетик і фахівець із патології рослин. Відомий, як батько Зеленої революції і лауреат Нобелівської премії миру (1970; †2009).
• 1933 — Геньо Житомирський, хлопчик із Любліна, страчений в Майданеку. Один із символів Голокосту в Польщі
• 1942 — Білий Іван Омелянович, український поет
• 1942 — Брилинський Юрій Богданович, український актор. Заслужений артист України (1992)
• 1945 — Іван Єдешко, білоруський баскетболіст.
• 1950 — Бурда Борис Оскарович, популярний український гравець в інтелектуальних телешоу («Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг»), виконавець власних пісень, телеведучий.
• 1954 — Богуслав Бакула, польський літературознавець, славіст, публіцист. Доктор наук (1994), професор (2000).
• 1961 — Рац Василь Карлович, радянський футболіст.
• 1965 — Сара Джесіка Паркер, американська актриса.
• 1971 — Починок Ігор Петрович, український видавець, журналіст. Засновник, головний редактор, а згодом і генеральний директор газети «Експрес».
• 1973 — Андерс Фріден, вокаліст і автор пісень шведських гуртів In Flames і Passenger
• 1976 — Кличко Володимир Володимирович, український боксер у суперважкій ваговій категорії, чемпіон світу за версіями WBO (2000—2003 рр., з 2008 р. дотепер), IBF (з 2006 р. дотепер), IBO (з 2006 року дотепер), The Ring (з 2009 р. дотепер), WBA (з 2011 р. дотепер).
• 1984 — Кетрін МакФі, американська співачка, композитор, модель і акторка.

Померли

• 1458 — Іньєго Лопес де Мендоса, маркіз де Сантільян, кастильський поет, критик, літературний меценат, полководець і державний діяч. Батько іспанського гуманізму. Ввів в іспанську літературу жанр сонета. Автор першої іспанської поетики «Передмова і послання коннетаблю Португалії» («Proemio e carta al condestable don Pedro de Portugal»). Відомі твори: «Комедійка про понцу» («Comedieta de Ponza»), «Пекло закоханих» («Infierno de los enamora­dos»).
• 1712 — Грю Неємія, англійський ботанік і лікар, мікроскопіст, основоположник анатомії рослин.
• 1801 — Новаліс, німецький письменник, поет, містик. Один з чільних представників німецького романтизму.
• 1907 — Ернст фон Бергманн, німецький хірург, основоположник асептики, автор одних з перших класичних настанов з проблем нейрохірургії та військово-польової хірургії.
• 1914 — Фредерик Містраль, провансальський поет і лексикограф. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1904 рік.
• 1918 — Клод Дебюссі, французький композитор.
• 1944 — Омелян (Ковч), греко-католицький священик, блаженний католицької церкви. Загинув у концтаборі Майданек.
• 1949 — Алиськевич Андрій, український педагог, науковий і громадський діяч.
• 1975 — Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд, король Саудівської Аравії (застрілений племінником).
• 1999 — Чорновіл В'ячеслав Максимович, Герой України (посмертно), публіцист, діяч українського національно-визвольного руху (загинув в автомобільній аварії; *1937).
• 2009 — Джон Гоуп Франклін, американський історик, піонер афроамериканских досліджень в історичній науці, борець за права негритянського населення.