Українські святині ризикують потрапити до «чорного списку» ЮНЕСКО. Врятувати їх може тільки наша небайдужість
Таке попередження для нас Всесвітня організація охорони пам’яток робить уже не перший раз. Але нашим можновладцям до них байдуже. Будівництво елітних житлових будинків на Пейзажній алеї та вулиці Гончара так і не припинилося, навіть попри акції протесту громадських організацій. Як відзначив прес-секретар ЮНЕСКО Сью Уїяльмс, саме ці будівництва — основна причина того, що Софія може потрапити до «чорного списку». Низка претензій у міжнародних фахівців і до стану Києво-Печерської лаври.
— Основне зауваження ЮНЕСКО до Лаври — руйнування її цілісного силуету. Саме він вважається її найбільшою цінністю, адже дзвіницю, як найвищу домінанту, Успенський собор та інші лаврські церкви добре видно з лівого берега Дніпра.
Вони найкраще сприймаються відвідувачами святині, і це відзначає Київ як місто з багатими історичними пам’ятками, — пояснює архітектор Олег Гречух. — Як відомо, за територією Лаври, на Печерську, будуються будинки на 42 поверхи, раніше будувалися на 24 чи 34 поверхи. Ці висотні будинки спотворюють силует Лаври, тому, коли людина під’їжджає до Києва, вже не може спостерігати ту картину, яка була б автентичною та історичною. Наприклад, у Будапешті правий та лівий береги Дунаю у межах міста внесені під охоронний список ЮНЕСКО саме як силуети, тому там поки що не з’являються висотні домінанти, які порушують цей силует. Інше зауваження ЮНЕСКО стосується зміни автентичності пам’ятки всередині, у першу чергу перебудови тих приміщень Лаври, які належать монастирю. Зараз змінена автентика кількох корпусів, знятий дах і зроблена мансарда, що для XVIII—XIX століть нехарактерно.
У державних будівельних нормах України записано, що на території заповідника заборонено проводити будівельні роботи зі зміною автентики. Тобто це може бути ремонт, але не євроремонт, коли надбудовують щось, дерев’яні вікна замінюють на металопластикові, навішують на фасади кондиціонери, на дах замість бляхи чи жесті ставлять металочерепицю. Коли людина приходить у музей, вона повинна відчувати себе як у давній епосі, тобто в якомусь середовищі, якого немає в іншому місці. Тому треба зберегти автентичний вигляд пам’ятки, враховуючи найменші деталі, навіть мостіння на тротуарах.
Свої зауваження архітектори висувають уже не перший раз, але, як бачимо, до них ніхто не прислухається. Тому й виходить, що поруч із Софією — сучасний п’ятизірковий готель, а Лавра скоро втратить свій автентичний вигляд через євроремонти. А, приміром, у Вільнюсі, де весь історичний центр міста знаходиться під охороною ЮНЕСКО, усі новобудови, як елітні будинки, так і торгово-розважальні центри, будуються виключно за межами центру. І це давно сприймається як норма. Але в те, що так колись буде у Києві, важко віриться — бо проблем зі збереженням святинь у нас не меншає, а більшає. Після візиту патріарха Кирила в Україну прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що до кінця року треба виселити з Києво-Печерської Лаври всі світські об’єкти і передати їх під керівництво настоятеля Лаври. У них нібито планують відкрити готелі для паломників та священиків.
— Йдеться про виселення архіву Національної історичної бібліотеки України, Музею декоративно-прикладного мистецтва, Музею кіно і телебачення, — продовжив Олег Гречух. — Але перш ніж виселяти державні бюджетні установи, для них треба підготувати інші приміщення. Якщо мова йде про історичну бібліотеку, то це мають бути спеціальні книгосховища, зі спеціальним кліматом та обладнанням. Але жодних заяв із цього приводу ми поки що не чули. Тому єдине, що залишається музеям, — це просто спакувати свої фонди і перенести їх на якийсь склад, як це було з Музеєм історії Києва, тобто на невизначений час згорнути свою діяльність. Під цю гребінку попадає і майстерня Спілки художників України — їм також ще не запропоноване рівноцінне приміщення. З іншого боку відомо, хто претендує на ці корпуси — керівництво монастиря. Якщо дотепер монастир на території нижніх печер проводив ремонти та реконструкції на свій розсуд, і навіть спорудив три нових будинки, які взагалі не відповідають технології будівництва на території святині, то виникає питання: чи не почнуться у відібраних приміщеннях такі ж самі євроремонти та реконструкції, які суперечитимуть нормам?
Якщо одну з пам’яток таки викреслять зі Списку ЮНЕСКО, це завдасть удару по престижу держави. За словами Олега Гречуха, у всьому світі перелік об’єктів Всесвітньої спадщини використовується для покращення іміджу країни та збільшення туристичних потоків. Крім того, згідно з правилами ЮНЕСКО, Україна більше не матиме права додавати інші об’єкти в реєстр світової спадщини. Нагадаємо, що нині у цьому переліку об’єктів, окрім Софії та Лаври, історичний центр Львова, букові ліси у Карпатах і частина геодезичної дуги Струве, що проходить через територію країни (дуга Струве — це мережа з 265-ти вимірювальних пунктів у 10-ти країнах світу, які у ХІХ столітті служили для визначення параметрів Землі, її форми та розміру. — Ред.).
Першим сигналом того, що ЮНЕСКО досить серйозно налаштоване до України, можна розглядати відмову у внесенні до реєстру пам’яток Кирилівської та Андріївської церков. «Україна не надала досить матеріалів, тому питання відклали», — пояснили в прес-службі ЮНЕСКО. Оскільки на зауваження світової організації наша влада ніяк не реагує, виникають сумніви, чи потраплять ці пам’ятки до реєстру взагалі. Сумніваються фахівці і в тому, що Лавру чи Софію не виключать з охоронного списку. Єдиний шанс запобігти цьому — не бути байдужими. І це стосується не лише звичайних громадян, а й чиновників, з доброї волі яких часто-густо даються дозволи на незаконні забудови.
