Найпоширеніші мовні ляпи і російські кальки

У магазині чи на базарі часто можна почути всім зрозуміле звернення: «Візьміть здачу», але здача може бути у пику, а давати і брати треба решту.

«Університет носить назву Тараса Шевченка», але носити можна воду від колодязя, а університет має назву.

«У приміщенні не топиться», але топитись може хтось у воді, а приміщення – опалюється.

«Мій будинок знаходиться в центрі міста», знаходиться може лише те, що колись загубилося, а будинок – розташований або розміщений.

Замість, власне, українського слова «світлина», дуже часто вживають «фотографія», замість «литовище» - «аеродром», «шкарпетки» - «носки», «килим» - «ковер», «люстерко» - «дзеркало».

Але є й більш складні моменти, наприклад, що краще вживати: «не доводиться» чи «годі»? Вираз «не доводиться» у комбінації «сумніватися не доводиться» та інших подібних штамах не є українським варіантом. В українській мові функцію пари «не доводиться» виконує слово «годі» (наприклад, говорити годі, сумніватися годі тощо).

Замість «розмірковувати» характернішим для української мови є «міркувати». Слово «міркувати» дуже добре передає ці поняття і без префікса «роз».

Аналогічно, замість «розповсюджувати» краще вживати «поширювати».

Скороченою, власне, українською формою маємо замінювати «з недавніх пір» на «віднедавна», «зобов’язаний» на «мусить», «з’їхати з глузду» на «здуріти», «зіштовхнути» на «зіткнути», «відсторонюватися від» на «цуратися» тощо.  

Але в деяких випадках перегинають палку і редактори та філологи. Наприклад, речення: «Я з Сашком пішла до лісу» у більшості випадків замінять «Я з Сашком пішли до лісу». За академічною граматикою правильним є саме другий варіант, але він уже не сприймається, бо люди так ніколи не кажуть. І якщо вникнути в сутність граматичної структури першого речення, то там є дещо інший змістовний відтінок: спочатку пішла я, а потім до мене приєднався Сашко і ми пішли вдвох.

Працювати над своєю мовою треба майже кожному з нас, але це не є підставою для розпачу, бо ми мусимо врешті-решт заговорити щирою, незамуленою українською мовою.