Парта - дзеркало душі? Несподівані прояви молодіжної субкультури

Ольга Собко  |  П'ятниця, 15 квітня 2011, 14:26
Побачили світ перші томи видання "Народна культура українців". Вони присвячені дитячій та молодіжній субкультурі.
Парта - дзеркало душі? Несподівані прояви молодіжної субкультури

14 квітня 2011 року в книгарні «Є» відбулась презентація першого та другого томів п'ятитомника за редакцією Марини Гримич. Автор підняла теми народної культури українців: життєвого циклу людини: історико - етнографічного дослідження. В першому томі розглянуто дитячу субкультуру, праці відомих етнологів в галузі етнографії дитинства. А другий том, що має назву «Народна культура українців: життєвий цикл людини» присвячений молодіжній субкультурі.
Відомий харківський дослідник, викладач НТУ "ХПІ "  Михайло Красиков, який був модератором вечора, розповів багато цікавих історій, думок, поглядів, зачитав уривки тексту.

 

 

 

Марина Гримич та Михайло Красиков у книгарні "Є"


Особливо вразила тема про студентів і їх розмальовані парти. Слухаючи його всі присутні немов поринули у найкращий час свого життя - студентські роки. Адже кожен сидів за партою і розглядав написи, залишені іншими студентами, а інколи й сам дописував. Відомо ж, що зошит, а в нашому випадку парта - дзеркало душі.
Як стверджує Михайло Красиков, таким чином студенти намагаються себе проявити, адже написи не завжди аморальні - є й дуже цікаві, смішні, змістовні. Саме так молодь ніби змагається у кмітливості. Тому роздивляючись написи ми автоматично можемо зрозуміти стан душі студентів, виявити талант чи навпаки людину, з якою потрібно провести виховну роботу. І коли лектору задали питання, чому ж він вважає псування майна, а саме розписи парт культурою, він відповів, що поведінка студентів – це вже певна культура, історія якої сягає далеко в минуле. Наприклад студенти Дерптського університету взагалі мали такий вид проводження часу як бешкетування -буршество…І це було їх систематичним зайняттям, про яке всі жителі міста знали і в певні дні чекали якогось «коника» від студентів. Звичайно, такий вид діяльності неможна пропагувати, але він також має право на місце в культурі суспільства.
Після закінчення зустрічі всі бажаючі мали змогу придбати або замовити книгу Марини Гримич, а також отримати відповіді від Михайла Красикова на всі свої запитання, і звичайно сфотографуватись на пам'ять .
 

comments powered by HyperComments