Імператорський стиль Ампір повертається… (фото)

«У будинків, як і в людей, є своя душа та своє обличчя, на котрому відображається їх внутрішня сутність».

Олександр Дюма – батько

Убрання приміщень в стилі ампір, настільки модне у часи і Людовиків, і Наполеона, повертається в сучасні інтер’єри наших спалень, кабінетів, віталень і навіть ресторанів.

Настільки набридлі всім, розповсюджені ледь не в кожному будинку, фанерні чи пластикові ліжка поступово відходять на другий план, поступаючись місцем скромним, але в той же час величним і строгим ложам із червоного дерева. У 17-18 віки такі ліжка знатні особи зачасту ставили вздовж стіни в розкішних спальнях. Такі місця для сновидінь робилися без ніжок спиралися на куби або сплюснуті кулі.

Зачасту затишні ліжка оберігали леви та сфінкси, розміщені по кутах. Ліжка в імператорському стилі були схожі на розкішні п’єдестали, які прославляли людину над іншим світом – все це відповідало духу наполеонівської епохи. Тому і тепер в багатьох елітних будинках переважним акцентом інтер’єру величезних спалень є місце для сну, саме йому приділяється найбільше уваги.

На матеріалі, з якого робиться ліжко, не економлять, зачасту це диво робиться з рідкісних сортів дерева.

Цей стиль також подарував світу книжкові шафи з гратками, туалетні столики, шафи для фарфору, відкриті серванти, вітрини для дорогоцінностей, жардиньєрки – круглі підставки для квітів, клавікорди.

І, безумовно, який же імператорський інтер’єр без дзеркал? Кілька століть тому в знатних будинках Франції без цих предметів ніяк не можна було обійтися. Їх було дуже багато: і між вікнами і ліжками, і на стулках дверей, і над каміном, і між ніжками меблів біля підлоги. Поблизу будуарів ставили люстра-псіше у вигляді арки в людський зріст.

Будинок в стилі ампір – візитна картка ділової людини, свідчення її заможності і прихильності до традицій.

Тепер дзеркала в позолоченій оправі, прикрашені головами левів та оленів, можна зустріти у вітальні або спальні, які виконані в оксамитових рішеннях яскраво-червоного та брунатного фону.

Іноді імператорський стиль буває дуже строгим і місцями навіть похмурим, особливо якщо це стосується інтер’єру кабінету або бібліотеки. Такі кімнати іноді можуть бути без вікон. Така мода «не прорубувати вікна» відома ще з часів Марії Луїзи. В будуарах цієї пані було єдине кругле вікно, яке  знаходилося на стелі, а двері і зовсім були замасковані.

І звісно ж шикарними прикрасами стилю великих імператорів були чудові меблі. Величезні пишні дивани з пурпурного оксамиту, тумби у формі постаментів, стільці із червоного або чорного дерева, широкі м’які крісла з низькою спинкою, комоди зі шкіряними обробками – в сучасних ресторанах не лише Європи, але і Росії та України такі предмети є яскравим прикладом наполеонівського оформлення приміщень. Кожний гідний елітний заклад, який претендує на ампірність в обстановці, передбачає наявність металевих прикрас, старовинних гравюр на стінах, чеканок або картин в багатій оправі. Розкіш, велич і в той же час суворість – характерні риси таких приміщень.

Загалом, якщо ви ще не побували в такому ресторані, не відіспалися на ліжку, увінчаному балдахіном, не посиділи на пишному оксамитовому дивані пурпурного кольору, не надивилися в шикарне дзеркало в позолоченій оправі, то перегляньте книжку Олександра Дюма-старшого або подивіться ще раз усім відому кінострічку «Анжеліка» за романом Сімони Шанже.