Українська літераторка представила книгу про «загублених» людей
Книга «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» являє собою збірку історій різних людей. Які, за словами Катерини Калитко, випадають з категоріальної системи нормативності, прийнятої в сучасному соціумі. Вона розповіла, що в своїх творах спробувала надати голоси тим людям, яких суспільство звикло просто не помічати.
«Це ті, кого ми спрощено називаємо «маргіналами», – зазначила письменниця, – люди не такі як інші. З різних причин. Чому ми їх позбавляємо голосу? Тому нам простіше їх не помічати. Це люди з фізичними вадами, з особливими потребами, це люди з різною гендерною ідентичністю, це люди з різним соціальним досвідом, з досвідом спротиву суспільству, з досвідом відкидання суспільством. І часто простіше їх просто не чути, тому що це вимагає певних душевних зусиль в освоєнні їх версії сприйняття».
Але все ж таки, описані в оповіданнях люди та їх досвід читацька аудиторія сприймає по-різному. Когось легко приймають та розуміють, когось – ні. За словами Катерини Калитко, однією з найбільш тепло сприйнятих була історія АТОвця, який намагається впоратися з власним травматичним досвідом та тими проблемами, які виникають вже в мирному житті.
Крім того, в книзі не прямо, а в метафоричний спосіб піднімається тема дискримінації. За словами письменниці, в суспільстві побутує чимало стереотипів та упереджень. Але разом з тим воно готове змінюватися та модернізуватися.
«Я завжди воліла таких людей чути, – зазначила Катерина Калитко, – вони мені здавалися найцікавішими. Продовж останніх років ми навчаємося чути іншого. Але це вимагає додаткових душевних зусиль, яких у людей не завжди знаходиться. Очевидно, що кожен з них (героїв книги) хотів би пояснити право на власній спосіб взаємодії зі світом. Тобто, на те, що жінка, яка не хоче бути чоловіком, залишається жінкою та. На те, що травмована людина має право бути щасливою. На те, що людина, якої не помічають, може отримати друге життя. Тобто, ніколи не пізно бажати для себе більшого. І ніхто не важливіший за іншого»