«20 хвилин з янголом»: харків‘янам покажуть п‘єсу, в якій кожен впізнає самого себе (фото)
Спектакль «20 хвилин з янголом» поставлений за п‘єсою Олександра Вампілова «Провінційні анекдоти». Всі дії відбуватимуться в приміщенні маленького готелю, де збираються дуже різні – але разом з тим – знайомі для багатьох глядачів людські типажі.
«Глядач побачить життя готелю, в якому відбувається дія, – розповів Вадим Мірошниченко, режисер-постановник спектаклю, – це символічно. Це начебто наше життя. Там представлені всі персонажі – інтелігенція, робочий клас, представлені різні герої, пересічні люди з нашого життя».
Незважаючи на реалістичні типажі та ситуації, в п'єсі є своя доля містики. Адже один з персонажів, які рухають сюжет постановки – ніхто інакший як янгол. Який, незважаючи на свою «небесну» природу, зовсім не збирається бути в цій історії стороннім спостерігачем.
«Я в цьому спектаклі граю роль янгола, – розповів Олександр Вірченко, – який провокує всі ці ситуації. І він хоче подивитися, що в людях міняється протягом віків, протягом століть, протягом тисячоліть. Бо людська душа – вона містить в собі багато як світлих, так і темних сторін… Дуже цікава задача у режисера в цьому спектаклі. Це коли янгол провокує ситуацію. А потім як він її контролює чи не контролює. Як він виходить з цієї ситуації. Бо янгол, будучи всемогутнім в даному спектаклі, він може бути як добрим, так і злим в залежності від ситуації».
За словами режисера, працювати з акторами було легко, адже кожен з них зміг «попасти» в свою роль і «нікого не довелося ламати». Щодо реквізиту постановки та її зовнішньої естетики, то шанувальники кіно можуть легко впізнати вплив трагікомедії Андерсона «Отель Гранд-Будапешт». Навіть один з героїв спектаклю зовні схожий на протагоніста цієї кінострічки.
Щодо емоційного забарвлення постановки, то вона обіцяє бути достатньо різнобарвною: «П‘єса наскільки анекдотична, – розповів Вадим Мірошниченко, – навіть її оригінальна назва – «Провінційні анекдоти»… Це анекдотичні, комедійні ситуації. Але тут є і елементи трагедії. Це така трагікомедія. Наприклад, тут висміюється пияцтво. Тут є герої, які в цьому готелі ідуть в запій і пропивають все до копійки. А потім – морочать всім голови. Невірність подружня – це також предмет комедії. Там маса всяких ситуацій».
Враховуючи те, що оригінальна п‘єса була написана багато років тому, автор постановки вирішив максимально наблизити її до сучасного глядача. Наприклад, описані там ще совєтські реалії були відредаговані.
«І тепер вона на всі роки, і на всі дні, і на всі часи, – підкреслив режисер, – я думаю, всі пізнають в ній самих себе. Піднімається тема грошей, які зараз підпорядкували все наше життя. Тема совісті. Тут є багато знайомих ситуацій, які трапляються в житті. Кожен глядач замислиться про своє. Бо що хотів сказати Вампілов? Вампілов хотів сказати – «головне, щоб совість була чистою». От це його декларація. І ми від цього не відходимо».