Українські казино починають виходити з підпілля
Казино "Прем'єр палац", розташоване в центрі Києва, відновило свою роботу.
Діяльність грального закладу здійснюється відкрито усупереч забороні на азартний бізнес, який діє в Україні з червня 2009 року, пише газета "Дело".
За даними видання, гральному закладу вдалося через суд довести, що його діяльність є законною.
Крім легального клубного покеру, адміністрація грального закладу зараз пропонує клієнтам й інші азартні ігри, на які зараз накладено табу, - рулетку, блек-джек і так званий "оазис покер". При цьому адміністрація казино не заперечує факт організації заборонених законом азартних ігор.
"Ми працюємо абсолютно легально, у нас є відповідне рішення суду", - повідомив адміністратор грального закладу, відмовившись уточнювати суть судового вердикту.
Те, що казино "Прем'єр Палац" відновило свою діяльність, виданню підтвердили і в прес-службі компанії "ВС Енерджі", яка є власником готелю та казино "Прем'єр Палац".
"Казино зараз працює офіційно на основі судового рішення", - повідомив фахівець із зв'язків з громадськістю та ЗМІ компанії "ВС Енерджі" Ян Спектор.
Втім, надати інформацію про судове рішення і прокоментувати його у "ВС Енерджі" відмовилися, пославшись на те, що казино управляє інша компанія ("Оскар Ярд"), і вона займається всіма питаннями.
За інформацією джерел видання, рішення було прийнято районним судом Харківської області.
Щоправда, в єдиному реєстрі судових рішень знайти цей документ неможливо. Таке трапляється нерідко, коли суди ухвалюють неоднозначні рішення і намагаються приховати документ від зайвих очей, зазначає видання.
Інформацію про те, що суд дозволив роботу одного з найбільших київських казино, підтвердили віце-президент Української асоціації діячів грального бізнесу Григорій Трипульський, президент Асоціації казино України Анатолій Нестеренко та екс-генерального директора казино "Аурум" Олексій Коншин.
За даними Коншина, казино "Прем'єр палац", співзасновниками якого є британські компанії, добилося такого рішення, апелюючи до закону про захист іноземних інвестицій.
За іншою версією, про яку говорять Трипульський і Нестеренко, це був звичайний господарський спір, яким вміло скористалися юристи, що представляють інтереси грального закладу.
Як відомо, заборона на роботу казино вступила в силу у червні 2009 року. Але вже через кілька місяців більшість закритих казино знову відкрилися, але вже під вивіскою "Інтернет-кафе", пропонуючи своїм клієнтам азартну гру через Інтернет: законодавча заборона не торкнулася гри в онлайні.
Крім того, електронним гральним домам не потрібно отримувати ліцензію в Міністерстві фінансів, яка коштувала 150 тис. євро на 5 років. Немає потреби їм і щокварталу платити за патент на кожний гральний стіл і автомат.
Сервера з азартними іграми та платіжними системами, як правило, знаходяться в інших країнах, у тому числі офшорних зонах. Тамтешнє законодавство допускає діяльність гральних онлайнових ресурсів. До таких держав, наприклад, належать Антигуа і Барбуда і Коста-Ріка.
Законопроект про азартні ігри, розроблений комітетом з підприємництва, пропонує виділити декілька гральних зон (у Києві, Одесі, Львові, Донецьку, Київській, Львівській, Донецькій або Одеській областях, а також в Криму).
Також передбачається обмежити розташування гральних закладів (тільки в торгових центрах площею не менше 15 тис. кв. м і культурно-розважальних центрах площею не менше 2 тис. кв. м).
Крім того, планується встановити вартість ліцензії на заняття гральним бізнесом у розмірі 10 млн. гривень. Відкриття кожного нового залу обійдеться в 500 тис. гривень.
Згідно із Законом про заборону грального бізнесу, який був прийнятий з ініціативи уряду Тимошенко, зараз в Україні заборонено здійснювати діяльність у сфері грального бізнесу, а також брати участь в азартних іграх, умовою участі в яких є внесення гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш (приз), і результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
Закон набув чинності 26 червня 2009 року і передбачав, що Кабінет міністрів розробить новий документ про регулювання грального бізнесу.
Перед нами постає така картина: з одного боку, від грального бізнесу за рахунок податків можна трішки наповнювати державний бютжет. Але таку діяльність контролювати дуже важко. Враховуючи корупцію, податки не будуть спачуватися належним чином . Тобто власник ігрових автоматів чи казино, отримає прибуток, а держава - вирішуватиме проблеми злочинності, лікування від ігроманії тощо.
Коли людина приходить до грального залу чи казино, очевидно, вона хоче швидкого і великого збагачення. Поступово, гравці помічають якісь виграшні комбінації і віра в отримання грошей без будь-якої праці підсилюється. Все це заводить в оману. Людина починає шукати шляхи легкої здобичі грошей і матеріальних цінностей. Якщо виграти нічого не вдається, то люди, які мають понівечену ігроманією психологію, легко погоджуються на інші злочини.
Азартні ігри дають масу негативних суспільних явищ, і нехтувати цим не можна, бо Україні потрібна здорова нація. Хто ж буде працювати, коли й без участі гральних автоматів, народжуються хворі діти. На кожного працюючого припадає часткове утримання пенсіонерів, дітей, інвалідів і безробітніх. На даний момент, в Україні працює менше 10 млн людей. Що ж буде далі, якщо будуть пропагуватися ідеї легких грошей, і якиа доля чекає на нашу державу?
