За що сплачують студенти-заочники?

Жанна Титаренко  |  Субота, 18 грудня 2010, 10:58
Очевидно, що мова піде не лише про оплату контракту, а й про інші послуги. Кожна людина здатна себе виправдовувати і тому студенти починають говорити про брак часу, роботу, дітей… Так, все це має місце і вимоги до такої групи студентів є меншими.
За що сплачують студенти-заочники?

Ціни за один екзамен чи залік є різними, і залежать не лише від навчального закладу, а й від самого викладача. Одні просять по сто гривень, інші – по 450 гривень. В цілому, ціна підвищується кожного курсу і пік настає перед захистом дипломних робіт.

Звісно, що багато студентів скаржиться на корупцію і високі «тарифи», але на сесію приїздять далеко не всі студенти, замість домашніх завдань можна здавати саму титульну сторінку. Це явище є масовим. Адже на сесію може зявитися лише 7 студентів замість 30 чи 38.

Ті студенти що навчаються мають деякі переваги, адже багато викладачів розуміє, що до навчання треба заохочувати, хоча б оцінками.

Але є й такі викладачі, що навпаки, пропагують хабарі. Наприклад, беруть із студентів по сто гривень за екзамен, а тим, що вчили самі, ставляють трійку безкоштовно, і прямим текстом кажуть, що навчальна програма містить багато непотрібної інформації, яка засмічує мозок, а зусилля, спрямовані на навчальний процес призводять до божевілля.

Днями, саме у такий спосіб спілкувався зі студентами викладач Харківського Національного Аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» Кім Олексій Олексійович.

Кореспондентці «Справжньої варти» Олексій Кім заявив, що головним у роботі є результат, а не зусилля і саме тому він ототожнює цю ідею з навчальним процессом і дозволяє на екзамені користуватися записами та підручниками. Адже за його логікою, головним є результат, тобто написана відповідь, а не справжні знання.

Тести пан Олексій склав таким чином, щоб в одному тесті містилась не одна правильна відповідь, а три чи дві. Про це викладач одразу не повідомляє, а потім каже, що тести написані погано, тому про оцінку 4 прохати нічого.

Звісно, що легше сплатити сто гривень, не купувати дорогі книги і не витрачати час. Але навчальний процес розвиває пам'ять і мислення, тому однозначно відмовлятись від навчання не варто. Якщо ж задуматись глибше, то хто ж тоді має працювати на нашу державу, якщо гарну освіту матимуть лише одиниці.

Студент, який здав екзамен безкоштовно, не може бути повністю задоволений таким навчальним процесом. Адже оті куплені дипломи потім будуть створювати конкуренцію під час працевлаштування.

Парадоксальним є той факт, що всі ми хочемо жити в нормальній розвиненій державі і зовсім мало задумуємось над тим, хто має створювати цю омріяну цивілізацію і добробут у ній.

Хтось може запропонувати майдани, бунти, пікети… Але хто на них піде, студенти, ті що навмисне нічого не вчать і сплачують?..

А сплачують студенти не лише за екзамени, а в першу чергу за саме навчання. Контракти коштують немало і становлять щонайменше дві тисячі гривень за рік. Але коли до викладача підійти и з питаннями, то у більшості випадків, вони не сприймають таких студентів і не бажають нічого пояснювати.

Виходить так, що студент сплачує не за навчання, а за щось інше. Саме ставлення студентів і викладачів до сесії таке, що всі екзамени треба складати якомога швидше і займатися своїми справами. Деяким вдається повністю закрити сесію за 2-3 дні.

Все це створює нездорову конкуренцію на ринку праці, і мало того, призводить до вкрай низького рівня освіти серед загалу. Звісно, що такими людьми легше керувати, займатись шахрайством і населення не буде чинити суттєвий опір.

Отака кузня спеціалістів з вкрай низьким рівнем освіти є майже в кожному вищому навчальному закладі.

Коментар: Викладач є не лише тім, хто дає знання студентам. На ньому лежить дуже відповідальна місія прищеплення здорових світоглядних і ціннісних орієнтирів студентам, зокрема і через свій особистий приклад. Ось чому будь-яке порушення викладацької етики (образа з боку викладача, приниження, висміювання, вимагання хабаря зі студента тощо) є великою моральною травмою для студента, яка залишає глибокий слід у його душі або навіть може призвести до викривлення світоглядно ціннісних орієнтирів. Тому адміністрація наших вишів має уважно відстежувати і перевіряти всі тривожні сигнали, які надходять від студентів, і в разі їх підтвердження боротися з подібними явищами з метою запобігання їх повторенню у майбутньому.
Олексій Корнєв, Голова ХОМГО "Надія Нації", викл. каф. українознавства ХНУРЕ
 

comments powered by HyperComments