На Харківщині масово гинуть бджоли. Їм шкодить хімія та технічний прогрес

Закон про бджільництво є, але він не працює. Довести, що бджіл потруїли, дуже складно.

«У Балакліївському районі отруєно в одного пасічника 100 сімей, в іншого – 150. Вони подають у суди. Але треба робити експертизу. А її не роблять в Україні, треба їхати до Москви», - бідкається голова Харківської обласної спілки пасічників Олександр Стригін.

Геннадій Жуков займається бджільництвом 50 років. Щоб зібрати якнайбільше меду, пасіка ціле літо кочує. У заповідниках невтомні комахи збирають нектар з липи й акації, на ланах – із квітучих посівів. Чоловік встановлює вулики лише в перевірених місцях: «Їжджу в такі господарства, де або мало застосовують пестицидів, або взагалі не застосовують. Без цього, звісно, не можна. Проте, якщо кукурудзу обробили, бджолам це нашкодить».

Виживає бджіл і техногенний прогрес. Комахи не можуть жити у зоні мобільного зв’язку і залишають територію. «Вони злітають. Кидають все – дітей, рамки, мед… Їм погано, вони не в стані там жити», - розповідає завідувач кафедри інтегрованих електротехнологій і процесів Микола Романченко.

Аналогічна ситуація не лише в Україні, але й у всьому світі. Вчені прогнозують: якщо на землі зникнуть бджоли, загинуть і рослини. Адже майже 80 відсотків з них опилюють медоносні комахи.