Про дивовижний «гуманізм» українських у судів у справах работоргівлі

Про зловживання та неприховані порушення української судочинної влади заявив правовий експерт Харківської міської організації міжнародної організації «Жіноча громада» Андрій Стеценко.

Так експерт навів конкретні цифри: в 45% вироків про работоргівлю визнані винними особи були звільненні судами від встановленого покарання у вигляді позбавлення волі. Натомість суди встановлювали для них випробувальний термін, заручившись підписом про невиїзд, чи просто забороняли зловмисникам займатись певним видом діяльності.

Отож, як наголосив пан Стеценко, статтю Кримінального кодексу, яка не передбачає лояльності у трактуванні, суди підмінювали на схожі. Так, у знайдених порушеннях були виявлені факти  використання ст. 69  Кримінального кодексу (КК), яка дозволяє нижче дозволеної межі призначити покарання; ст. 75 КК, яка звільняє від реального відбування покарання тих, хто заподіяв злочин.

Андрій Стеценко навів колоритний приклад  судочинного «гуманізму» по-українськи: колишній житель Харкова, нині громадянин Ізраїлю, вербував дівчат начебто на роботу моделями, а натомість вивозив їх для сексуальної експлуатації до Москви, одна з жертв виявилась неповнолітньою, в 2011 році був засуджений всього на п'ять років умовно. Однак у цьому випадку суд хоча б задовольнив цивільні позови жертв на 500 тис. грн. А в багатьох випадках вони взагалі не подаються.

Для вирішення цих проблем, в цілях протидіяння таким фактам та запобігання сексуальної експлуатації людей, на державному рівні було вирішено готувати фахівців для надання стандартної соціальної  допомоги населенню.

Зокрема, у Харківській області вже наприкінці вересня стартуватиме навчання спеціалістів за програмою щодо протидії торгівлі людьми. Програма розроблена спільно з  Міністерством соціальної політики, громадськими організаціями та науково-дослідними інституціями. Для цього вже встигли розробити методичні рекомендації для фахівців та методичні рекомендації, що підвищують кваліфікацію спеціалістів, для використання їх у різних відомчих органах. Заплановане фінансування на реалізацію Програми становить 150 тис. грн.  у 2014 році  та  170 тис. грн. –  у 2015 році.

Нагадаю, що Україна належить до  трійки держав, в яких заробітна плата дуже низька. Саме цей чинник змушує наших громадян шукати кращої долі в інших країнах, що часто призводить, навіть у 21 столітті, до потрапляння у тенета работорговців.

Окрім того, Україна залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні з 1991 року понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

Варто зазначити, що станом на 2011 рік Україна не мала національного плану дій з протидії торгівлі людьми, оскільки в 2010 році сплив термін дії «Державної програми протидії торгівлі людьми».

Лише у березні 2012 року було прийнято «Державну цільову соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2015 року», а отже, постало завдання розробити та ухвалити відповідну програму на регіональному рівні.