Які проблеми існують в українській освіти та як їх вирішити?

Що робити в такій ситуації, розповідає Едуард Рубін, директор компанії Telesens International Ltd, експерт в області IT і освіти.

Українська система освіти перебуває зараз у перехідному періоді, відразу відзначає він. І це стосується чи не всіх стадій освіти - шкільної, технічної, вищої.  «Тому ми робимо все, щоб перенавчити наших викладачів, тому що саме вони виховуватимуть наших дітей. Ми шукаємо гранти, щоб можна було працювати із студентами, з викладачами. Наш коледж (при НТУ «ХПІ» - ред.) бере участь в міжнародному проекті Tempus - їх викладачі навчають наших викладачів. Також ми будемо вивчати в школах - інформатику, математику та інші предмети, які потрібні нашим викладачам», - розповідає експерт.

На думку Едуарда Рубіна, у нас непогана освіта. При цьому він упевнений, що освіта повинна мінятися. Але не тому, що воно погана. Просто, розповів експерт, вона має стати більш сучасною та відповідати європейським нормам, які існують в світі. Коли наша країна почне посідати перші місця в міжнародних рейтингах в сфері освіти, тоді можна буде зрозуміти, що ми міняємося.

Зараз же наші ВИШі, за його словами, не входять до складу першої сотні міжнародних рейтингів ВИШів. «Нам треба йти вперед. Але рівень у нас непоганий. Проводитимемо олімпіади. Наприклад, в жовтні-листопаді проводитимемо першу кіберолімпіаду - в цьому бере участь «Самопоміч», і наш уряд, Міністерство економіки і так далі. Це речі, які дають поштовх в розвитку», - переконаний Рубін.

Що стосується якості викладацького складу, то, на думку експерта, потрібне перенавчання, навчання нових технологій, нового розуміння, методиці викладання. При цьому Едуард Рубін відзначає, що в цих питаннях не треба орієнтуватися на державу: «Треба думати, чим ми можемо допомогти. Від нас є ініціатива. Ми займаємося пошуком грантів. Потім передаємо ці гранти в систему освіти і вибираємо викладачів з тематики - IT, математика, гуманітарні науки. Але дуже важлива ініціатива самих викладачів - якщо людина не хоче вчитися, його ніхто не змусить навчатися».

Своє бачення проблеми виражає Тарас Ситенко, голова Харківського представництва об'єднання «Самопоміч»: «Учителів потрібно звільнити від господарчої діяльності, щоб вони займалися саморозвитком і щоб мали час їздити на курси підвищення кваліфікації. Школам же треба переходити на інші прозорі форми фінансування: залучати до цього донорів і спонсорів, отримувати гранти і приймати участь у державних програмах. Робота у загальноосвітніх закладах має вестися на іншому рівні і на іншій законодавчій базі». 

Далі Тарас Ситенко говорить про конкретні кроки, які пропонує «Самопоміч» для вирішення ситуації : «Сьогодні «Самопоміч» планує в рамках фракції у Верховній раді внести низку законопроектів про фінансування шкіл. Зараз точаться дискусії з приводу остаточного їх формулювання, але те, що це пріоритет номер один для держави, це безперечно».

Кілька слів Едуард Рубін сказав і про те, що треба зробити, аби Харківщина повернула собі славу інтелектуального центру. Він переконаний, для потрібна ініціатива держави і інвестиції. «Та тенденція, яка йде у нас в країні, сприятиме розвитку інтелектуального центру в Харкові. А саме: ми повинні розуміти, що ми маємо отримувати інвестиції. Коли сюди піде бізнес, коли піде іноземний капітал, люди прагнутимуть працювати на цих підприємствах. Вони прагнутимуть навчатися, розвиватися, почнуть краще вчитися, розуміючи, що їх чекають хороші робочі місця. А перший крок за державою, яка повинна надати умови для інвесторів. Чому Харків був інтелектуальною столицею? Тому що тут були підприємства, були наукові інститути, тоді це було важливо. Потім це припинилося і розвинулася торгівля. Значить, треба повернути назад, щоб у людей була мета», - відзначив експерт.