Життя після декомунізації: сьогодні питання щодо історичного просвітництва стає більш актуальним

«Історична політика з боку Росії займає значне місце в структурі інформаційної агресії, – розповів Олексій Копитко, керівник групи «Інформаційний супротив – Харків», – і російська пропаганда, історичні міфи сильно впливають на Південний Схід України. Щодо декомунізації, то не у всіх регіонах ця політика була сприйнята однозначно. Згідно тим соціологічних даним, які ми аналізувати, які є у нашому розпорядженні (зокрема по Харкову), найбільш актуальним стало питання «Друга світова війна - Велика вітчизняна війна».

За його словами, 2/3 населення не сприймають те, що вживається термін «Друга світова війна» замість більш звичного «Велика вітчизняна». Задля просвітництва населення щодо його історичного минулого був започаткований проект «Відкрита школа історії», до якого доклали власні зусилля активісти ініціативи «Likbez. Історичний фронт» та представники групи «Інформаційний супротив». В його межах в Східних та Південних регіонах країни будуть проводити відкриті лекції з різних дискусійних питань, що стосуються історії. Їх читатимуть спеціалісти з Києва та інших міст України.

Щодо Харкова, то тут лекції пройдуть 4 та 5 листопада в ХНУ імені В.Н. Каразіна. Як відомо, в Україні вже був запущений процес декомунізації. Тому саме зараз питання історичної пам’яті стоїть найбільш гостро. За словами Марії Тахтаулової, координаторки Харківської топонімічний групи, Харків увійшов в топ-п’ятірку міст за кількістю перейменувань.

«Що стосується найбільш популярних назв, які були в Харківській області, то це так звані антропоніми. Лідером тут був Володимир Ленін, Кіров. А також такі символічні назви, як Жовтнева. Більше тисячі вулиць вже було перейменовано», - сказала Марія Тахтаулова.

За її ловами, зараз місто перейшло на етап топонімічний змін. Нові назви популяризуються, що можна побачити як в звичайній рекламі, так і в повсякденному спілкуванні самих харків’ян.

«Декомунізація продовжується у вигляді трансформації на ментальності рівні, – продовжила експертка, – і в планах Топонімічної групи – створити довідку, яка буде розміщена в публічному доступі, де ми би показали, які нові імена, які символічні цінності орієнтири з’явилися і на карті Харкова, і Харківської області».

«В процесі нашої роботи ми вияснити, що історична контрпропаганда в Україні має полягали в просвітництві та популяризації історії, – підкреслив Кирил Галушко, координатор проекту «Likbez. Історичний фронт», – у нас немає якогось Міністерства історії чи Міністерства правди, щоб вказувати історикам, як саме трактувати історію України, як писати та що думати. Тобто, у нас достатньо плюралістична спільнота, але об’єднана спільною ідеєю».