Голодний геноцид став першим кроком на шляху зумисного винищення українства – Світлична

Харківська область – один із тих регіонів України, що понесли найбільші втрати під час голодного геноциду, який умисно було зчинено проти українського народу. Про це, звертаючись до земляків із закликом долучитися до національної жалоби, нагадала голова ХОДА Юлія Світлична.

Губернаторка нагадала, що у 1932-33 роках радянська влада прирекла на смерть мільйони українців, винищуючи основу нації – роботяще та заможне українське селянство.

«Людей, що споконвіку поколіннями працювали на найродючішій у світі землі, змусили віддати врожай до останнього зернятка та помирати від голоду біля родючої ниви», – наголосила вона.

Цікаво, що дослідники Голодомору в Україні та в світі зосередилися передусім на масовій загибелі селян від голоду в 1932-1933 роках, але цим подіям передували, чи відбувалися паралельно і тривали довше, репресії проти української інтелігенції, проти церкви, які в комплексі й становили геноцид українського народу.

«Голод, який відбувався в Україні, є політикою сталінського режиму. І політикою таємною. Якщо порівняти його з попереднім голодом 1920-х років, то про нього активно повідомляли на Заході, режим був зацікавлений у тому, щоб Захід допомагав голодуючим, особливо у Росії. Інформацію про голод 1930-х років замовчували, його не мало залишитися у колективній пам’яті і практично не залишилося аж до 1980-х років, до розпаду Радянського Союзу. Голод був частиною нищення української нації», - переконаний професор Квебекського університету Канади Роман Сербин.

Тому, коли про нього вже можна було говорити, то цілком природньо, що українці зосередилися на жахіттях того голоду, який забрав мільйони життів. Але голод не був метою Сталіна – він не організував голод, щоб знищити селян як клас, бо хто буде нищити найкращих робітників у державі? Але геноцид проти української нації почався раніше і закінчився пізніше.

«Ми говоримо про кінець 1920-х – початок 1930-х років, але цей процес  тривав до кінця 1930-х років. На початках ми маємо справу зі знищенням еліт української нації. Бо Сталін дуже добре розумів, що якщо він не знищить спершу еліти, то йому буде важко проводити колективізацію, забирати збіжжя з України і проводити репресії проти селян, які почнуть бунтувати», – розповідає професор Сербин.

Це була українська інтелігенція у містах, люди, які підтримували незалежну Україну з 1918 року і до початку 1920-х років, коли ще тривала боротьба проти російської окупації. Потрібно називати речі своїми іменами: це була російська окупація під комуністичною владою. Українська еліта, яку потрібно було знищити, це були люди, які були пов’язані з розвитком української державності: політики, інтелігенція, професори, учителі, аж до сільських учителів, які були свідомими українцями.

Про це сьогодні, вперше як для голови Харківської облдержадміністрації, заявила Юлія Святлична.

«Голодний геноцид 1932-33 років став першим кроком на шляху зумисного винищення українства радянською Росією. У 1937-38 роках було зроблено другий крок – масове знищення української інтелігенції, культурної еліти нації. Ці рани ніколи не загояться. Але пам’ять про них завжди налаштовуватиме нас на боротьбу. Пам’ять про них завжди мотивуватиме нас на розбудову своєї країни – такої, за яку загинули кращі з кращих, за яку загинули мільйони», – підкреслила очільниця Харківської області.

Разом з головою облради, керівництвом Дергачівсьго району та обласного Управління СБУ, представниками духовенства й громадськості, ветеранами АТО й волонтерами Юлія Світлична принесла квіти з траурними стрічками та свічки до Меморіального комплексу пам’яті жертв Голодомору.

«Я прошу всіх земляків долучитися до національної скорботи – сьогодні о 16 годині запалити свічки в пам’ять про життя, що обірвалися», – закликала голова ХОДА.

Сьогодні в Харкові також стартувала жалобна хода, присвячена пам‘яті жертв Голодомору. Перед початком заходу організатори провели невеликий мітинг. Люди тримали в руках національну символіку. Потім вони колоною рушили вулицями Сумською та Маяковського. Охорону громадського порядку забезпечували більше сотні правоохоронців та кінологи. Під час ходи рух транспорту був тимчасово призупинений. Хода завершилась в Молодіжному парку. Там, біля Хреста пам'яті жертв Голодоморів і політичних репресій, учасники заходу провели молебень.