З 1 травня в Харкові почався набір у громадські інспектори для захисту архітектурної спадщини
За словами керівниці проекту «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини», директорки БО «Благодійний фонд «Харків з тобою» Олени Рофе-Бекетової, головною метою проекту була підготовка змін до законодавства щодо захисту історико-архітектурного надбання. Розроблені зміни повинні мінімізувати корупційні ризики в цій сфері та, зокрема, чітко розмежувати зони відповідальності загальнонаціональних та місцевих влад різних рівнів. Ці зміни були включені до законопроекту, який юристи проекту разом із науковими консультантами підготували та передали на розгляд Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.
А поки документ розглядають, у активних громадян, що бажають зберегти архітектурні пам'ятки в своїх містах, буде дві підмоги. Так, юристи проекту підготували інструкцію «Що робити, якщо пам'ятку культури знищують». У ньому детально описані всі алгоритми дій у випадку, коли будівлі руйнуються. Інструкцію можна прочитати онлайн або завантажити версію для роздруківки.
Крім того, у Харківській області захисники історичних будівель можуть отримати офіційний статус громадського інспектора. «Інспектор має відповідний документ, є офіційним представником обласної державної адміністрації та отримує доступ до всіх пам'яток будь-якої форми власності, може перевіряти їхній стан та реагувати на порушення», — пояснює Олена Рофе-Бекетова.
«Інститут громадських інспекторів існує при нашому управлінні з 2009 року. У різний час їх було від 35 до 100 осіб, — пояснює начальник відділу охорони нерухомої культурної спадщини та музейної справи Управління культури і туризму ХОДА Олександр Костін. — Та якщо раніше вони займалися лише пам'ятками історії, монументального мистецтва, археології, то зараз — і архітектурними пам'ятками. Тому нові інспектори працюватимуть у співпраці з Департаментом містобудування та архітектури ХОДА».
Щоб стати громадським інспектором, потрібно завантажити форму заяви, заповнити її та надіслати за адресою: kharkivoks@ukr.net. Офіційно прийом та відбір заяв буде проходити з 1 травня до 30 червня, після чого для кандидатів проведуть навчання.
«У нас уже є багато охочих отримати такий статус. В основному, це студенти, — розповіла адміністраторка проекту, депутатка Харківської міської ради, голова депутатської групи «Охорона культурної та архітектурної спадщини Харкова» Олена Горошко. — І це надзвичайно добра ознака. У рамках проекту ми зняли документальний фільм «Зберегти не можна зруйнувати», а також організовували покази в десяти містах України, у безлічі профільних вузів Харкова та Києва. Тож, ми бачимо, що архітектурна спадщина є важливою для молодих людей, які дуже скоро будуть проектувати, будувати, реставрувати, робити експертні оцінки будівель».
Багато хто з майбутніх громадських інспекторів уже сьогодні займається захистом архітектурної спадщини у якості волонтерів. Допомогти розрізненим групам активістів обмінюватися досвідом, інформацією — також одне з найважливіших завдань проекту, пояснили організатори. Для цього в соціальних мережах була створена закрита група, в якій відбувається активна взаємодія.
«У процесі реалізації проекту ми познайомилися ще з двома групами активістів, які стурбовані збереженням двох пам'яток культурної спадщини — школи Квітки-Основ'яненка на Москалівській, № 131, та будинку № 19 на Римарській, де жив український поет і прозаїк Микола Хвильовий. Із активістами, що їх захищають, ми відтепер тримаємо зв'язок, — додала Олена Рофе-Бекетова. — І ми готові допомагати їм».
Нагадаємо, проект «Ctrl+S. Закон на захисті культурної спадщини» ставив перед собою мету: підготувати зміни до законодавства для збереження архітектурних пам'яток України. Руйнування будівель-об'єктів культурної спадщини в різних містах країни — результат, у першу чергу, недосконалості законодавства з точки зору корупційних ризиків, упевнені ініціатори проекту. Щоб мінімізувати такі ризики, юристи проекту провели аналіз у цій сфері, зібрали думки експертів та підготували пропозиції щодо внесення змін до законодавства для Верховної Ради, Кабінету міністрів та Міністерства культури. Ці пропозиції подали до Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, а координаторка проекту Олена Рофе-Бекетова виступила у Верховній Раді на профільних парламентських слуханнях. Також у рамках проекту було знято документальний фільм «Зберегти не можна зруйнувати» — він був показаний на телеканалі «24».
