Від квадрокоптера до туристичного додатку: Харківський виш презентував кращі стартапи студентів
Сьогодні, 7 червня відбувся фінал першого сезону конкурсу студентських стартапів CIG R&D LAB у Харкові. Він є частиною спільної освітньо-стипендіальної програми інвестиційної компанії Chernovetskyi Investment Group (CIG) та Харківського політехнічного інституту. В межах конкурсу студентські команди за підтримки CIG розробляли власні інноваційні проекти та готували їх до подальшої комерціалізації.
До фіналу дійшли різноманітні проекти: це створення квадрокоптера, який знадобиться для контролю стану вишок ліній електропередач; проект з реконструкції та модернізації теплоенергетичного сектора Харкова; мобільний додаток для туристів TourHack; система енергоменеджменту акумуляторних батарей; проект з розробки технології виробництва люмінесцентної плитки.
Зокрема, студент 5-го курсу Микита Васильєв розповів, що створена його командою система енергоменеджменту пропонує вирішення проблеми розбалансування акумуляторних батарей, а також дає можливість здійснювати віддалений моніторинг їх основних параметрів.
«Наш проект пов'язаний з акумуляторними батареями, – зазначив він, – всім відомо, що зараз акумуляторні батареї є у всіх сферах. Однак для їх експлуатації існує жорстка вимога: необхідно дотримуватися рівеня напруги. Це дуже важливо, так як недотримання цих вимог може привести до дуже сумних наслідків. Акумуляторні батареї можуть вибухнути, загорітися. І тому виникає питання про їх балансування. Дана система дозволяє це організувати».
Також дана система дозволяє віддалено моніторити стан цих батарей. Для цього потрібен звичайний смартфон, який покаже, яким є рівень заряду, терміни праці батареї та її загальне становище.
Інша студентська команда подбала про комфортність міського середовища. Студентка п’ятого курсу Карина Білогубкіна розповіла, що ними була розроблена технологія виробництва люмінесцентної плитки, яка має стати чудовим аналогом тротуарної. Її головною принадою є те, що вона світиться в темну пору доби.
«Її можна покласти в неосвітлений місцях, – зазначила вона, – є багато парків і скверів, через які люди змушені ходити вночі. Вони не бачать дороги – і там мало що може бути. Або поруч з проїжджою частиною люди можуть не побачити машину. Наш проект вигідний з такої точки зору, що це новий продукт, який по своїй стійкості набагато кращий за свої аналоги. Адже їх в основному виготовляють з поверхневим нашаруванням світловідбиваючого шару, який з часом стирається. Але наша плитка буде лежати роками, десятиліттями».
Студентка пояснила, що для таких цілей використовується є флуоресцентна і люмінесцентна плитка. Перша вважається шкідливою за рахунок вмісту фосфору. У проекті використовується люмінесцентна, яка безпечна для навколишнього середовища і для людини. Єдине, що така плитка коштує більше аніж її недовговічні аналоги.
В свою чергу п’ятикурсник Кирило Зінченко повідав про створення квадрокоптера, за допомогою якого можна здійснювати контроль за станом вишок ліній електропередач та вирішити проблему відсутності регулярних оглядів. За його словами, кожна вежа рано чи пізно вимагатиме такого огляду.
«На жаль, в нас в країні це не наскільки актуальна тема і за ними сильно не спостерігають, – розповів Зінченко, – але це дуже важливий фактор. Особливо після якихось стихійних лих. Наш проект полягав у чому? Є дрон, який за заданими в залежності від вишки точками облітає їх і дає повну характеристику її стану. Чи є механічні пошкодження, теплові пробої на керамічних запобіжниках. Інфрачервона камера, встановлена на дроні, повинна бути максимально точною. Адже якщо звичайна інфрачервона камера фіксує пробої, то це вже погано. Вже до десяти градусів повинна бути сигналізація про те, що там щось не так».
Також спеціальне програмне забезпечення дозволяє зробити весь процес повністю автоматичним. Дрон передає всю необхідну інформацію оператору, а той залежно від отриманих результатів робить наступні кроки.
«Я бачу цих студентів, цих дітей – і у них очі горять, – підкреслив завідувач науково-дослідної частини ХПІ проф. Георгій Лисачук, – спасибі, що є такі фонди. Ми всюди стараємося: відправляємо за кордон наших студентів, вони отримують подвійні дипломи. Тільки для того, щоб вони бачили, що є перспектива. Я не знаю, хто з них стане переможцем. Але мене цікавить одне: всі вони відчули смак роботи. Всі вони відчули, що вони не покинуті. Що є організації, які їх можуть підтримати. Що є організації, куди можна звернутися і отримати фінансову підтримку».
Варто відзначити, що організація CIG R & D LAB вже два роки працює разом з Одеським національним політехнічним університетом. Там переможці перших двох сезонів отримали по 500 000 гривень на розвиток своїх проектів. То були пристрої для стабілізації електричної напруги і віртуальний асистент.
