Харківщина – регіон з низькою розповсюдженістю ВІЛ-інфекції

«Харківська область, на щастя, належить до регіонів з низькою розповсюдженістю ВІЛ-інфекції, – розповіла Катерина Задорожня, завідувачка поліклінічним відділенням Харківського обласного центру профілактики і боротьби зі СНІД, – і  дійсно, у зв’язку з військовим конфліктом почастішали звернення. Ми надаємо допомогу людям, які тимчасово перебувають на нашій території. Це жителі Луганської та Донецької областей, а також Криму. На сьогоднішній налічується близько 500 людей, які  постійно отримують у нас допомогу. На підконтрольній Україні території зараз відкритий відповідний центр профілактики та боротьби зі СНІДом. Він є в Сєверодонецьку. Вони встали на ноги, проводять обслідування, тестування, надають допомогу у повному обсязі».  

Що стосується місць позбавлення волі, то сьогодні на Харківщині 291 ув’язнений є ВІЛ-інфікованим.  Як зазначив представник БО «Мережа сто відсотків життя» Костянтин Дмитрієв, це ще неточна цифра – відповідні дослідження наразі тривають. Він розповів, що раніше проблема дискримінації ВІЛ-інфікованих в місцях позбавлення волі стояла доволі гостро. Були часи, коли їх ізолювали від інших засуджених. Проте завдяки адекватному інформуванню ситуацію вдалося змінити на краще.  

«В зв’язку з наявними проблемами в соціумі люди, які дізнаються про свій ВІЛ-статус, мають такий же рівень знань, що і інші, – розповіла представниця БО «Сто відсотків життя» Анжеліка Золоч, – і тут, звісно, включається величезна кількість страхів. І найбільший страх такої людини – це неможливість самореалізації, це швидка та болісна смерть. Але це все міфи, бо на сьогоднішній день завдяки лікуванню немає жодних перепон для подальшої самореалізації, реалізації своїх планів, шлюбу, народження дітей».

За її словами, люди, які знають про свій ВІЛ-статус та проходять лікування, жодної загрози своєму оточенню не несуть. А необізнані в своєму статусі сильно ризикують, у першу чергу – власним життям. Адже про наявність ВІЛ-інфекції вони можуть дізнатися вже тоді, коли почнуться серйозні проблеми зі здоров’ям.  

«Ми стараємося проводити просвітницькі заходи, – зазначила Задорожня, – але, звісно, не без ініціативи від самих навчальних закладів чи організацій. До нас приходять люди з проханням провести якусь акцію чи захід. Але як представники медицини, ми більшою мірою працюємо з медичними працівниками. Адже наші пацієнти часто звертаються до лікарів інших спеціальностей і можуть зіткнутися з проявами стигматизації».