Харківщина займає друге місце за валовим виробництвом ранніх зернових культур та пшениці серед областей України

Члени постійної комісії заслухали інформацію про підсумки збирання ранніх зернових та зернобобових культур підприємствами Харківської області, повідомили у прес-службі облради.

Так, у 2019 році намолочено 2,9 млн тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур, що на 466,2 тис тонн або на 19,4% більше показника минулого року.

Зокрема, збільшилось виробництво озимої пшениці на 24,8% (зібрано 2,2 млн тонн), озимого ячменю на 154,9% (зібрано 51,4 тис тонн), ярого ячменю на 7,7% (зібрано 474,5 тис тонн), озимого жита на 46,6% (зібрано 6,8 тис тонн). За валовим виробництвом ранніх зернових культур та пшениці область займає друге місце серед областей України.

Як підкреслив голова обласної ради, аграрний сектор є ключовою галуззю економіки області, який з року в рік демонструє динамічний розвиток.

«З кожним роком потенціал сільського господарства зміцнюється. Завдяки наполегливій праці, застосуванню новітніх методів господарювання та передових технологій аграрії Харківщини стабільно досягають високих результатів під час збиральних кампаній. Ці визначні досягнення – вагомий внесок у розвиток економіки регіону та забезпечення продовольчого благополуччя держави», – сказав Сергій Чернов.

Говорили й про урожайність ранніх зернових культур. Як повідомили на комісії, найбільший врожай зібрали господарства Коломацького району – 48,2 ц/га, Золочівського – 48,1 ц/га, Нововодолазького – 46,8 ц/га, Великобурлуцького – 44,5 ц/га та Дворічанського 43,6 ц/га.

Межу у сто тисяч тонн намолоту також перетнули ще сім районів області, а саме: Вовчанський (164,2 тис тонн), Балаклійський (147,1 тис тонн), Великобурлуцький (135,0 тис тонн), Первомайський (132,0 тис тонн), Лозівський (117,2 тис тонн), Барвінківський (104,6 тис тонн), Нововодолазький (102,0 тис тонн).

Отже, у порівнянні з минули роком урожайність по раннім зерновим та зернобобовим культурам зросла на 6,1 ц/га (38,9 ц/га), озимому ячменю на 11,2 ц/га (42,5 ц/га), ярій пшениці на 8,9 ц/га (31,2 ц/га), озимі пшениці на 7,5 ц/га (42,2 ц/га), озимому житу на 2,0 ц/га (27,0 ц/га), ярому ячменю на 0,6 ц/га (32,1 ц/га).

Серед іншого, депутатів також хвилювало й питання зберігання зерна. Вже на початок серпня на хлібоприймальні підприємства та елеватори області надійшло 715 тис тонн зернових, зернобобових та олійних культур цьогорічного урожаю, в тому числі пшениці – 649,4 тис тонн: 2 класу – 9,0% (58,7 тис тонн), 3 класу – 39,5% (256,7 тис тонн), 4 класу – 46,1% (299,2 тис тонн), нестандартне – 5,3% (34,4 тис тонн). Питома вага продовольчого зерна пшениці склала 48,6% або 315,4 тис тонн.

На останок Сергій Чернов наголосив, що «тепер наша головна задача разом із працівниками елеваторних підприємств – докласти всіх зусиль, аби отриманий врожай зберігся у найкращому стані. А також, створити умови для того, щоб сільськогосподарські підприємства могли нормально працювати, виконуючи задачу продовольчої безпеки, сплачуючи податки, надаючи робочі місця та допомагаючи розвиватись територіальним громадам».