Харківські рекламодавці рідше бавляться з сексизмом – моніторинг

Сьогодні, 5 вересня, в Харкові були оприлюднені результати моніторингу сексистської реклами, який проводився з 1 квітня по 31 травня в рамках проекту ЄС «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок та молоді». В межах проекту активісти вишукували та знаходили рекламу, яка принижує гідність людини за ознакою статі та порушує правові норми. Всього було зібрано 20 прикладів такої реклами, 9 з яких були визнані дискримінаційними.  

Регіональна представниця Індустріального гендерного комітету в Харківській області Наталія Савицька зазначила, що Гендерний комітет з реклами працює в Україні з 2011 року. І його мета – створення цивілізованого ринку реклами та професійного товариства, яке б дозволило транслювати загальноєвропейські стандарти стосовно свідомого споживання. Загалом, реклама була оцінена за сімома критеріями, які мали б визначити в ній наявність сексизму.  

«Основними ознаками є приниження розумових здібностей, стереотипні уявлення, – зазначила вона, – це оголене тіло або частина тіла, яка розглядається як прикраса, як так званий «стопер». «Стопер», який привертає увагу, проте не має прямого зв’язку з рекламованим товаром. І не має асоціацій з цим товаром. І третя ознака, за якою обиралася реклама як дискримінаційна – це оречевлення. Проаналізувавши певні паралелі з європейським ринком, можна сказати, що саме ці три ознаки для європейського середовища теж є знаковими. І саме за ними найбільша частка реклами визнається як дискримінаційна».

Як розповіла головна спеціалістка відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, реклами, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Анна Пастухова, всі ці вимоги зазначені в Законі України про рекламу.

«Згідно з частиною сьомою та восьмою, заборонено розміщувати в рекламі дискримінаційні твердження за ознакою походження людини, соціального та майнового стану, расової, національної належності тощо, – розповіла вона, – з  метою захисту споживачів реклами, за дані порушення відповідно до Закону України про рекламу передбачено відповідальність в разі встановлення порушення».  

Якщо реклама визнається дискримінаційною, то чинним законодавством передбачається накладання штрафу в п’ятикратному розмірі від її вартості. Якщо рекламодавець не повідомляє про вартість реклами, то передбачений штраф до 300 неоподаткованих прожиткових мінімумів громадян. Наприклад, в 2018 році до Держпродспоживслужби надійшло вісім звернень від споживачів щодо дискримінаційної реклами, було заведено 4 справи і винесено 4 рішення про накладання штрафів на суму в 9 100 гривень. А в поточному році були застосовані штрафні санкції на суму 5 083 гривень і заведено 8 справ.   

Загалом, сексистська реклама може застосовуватися в найнеочікуваніших місцях. Як зазначила координаторка проектів ХГНО «Сучасна жінка» Дар´я Нагаївська, це можуть бути банківські послуги, ринок нерухомості, реклама квартири або кредитів. Це може бути навіть реклама авто чи будівельних робіт. При чому, в таких випадках часто використовується жіноче оголене тіло.  

«Переважно на українському ринку використовується саме зображення жіночого тіла, – розповіла вона, – і чомусь є така думка, що застосування сексизму – це реклама, що продається. Звичайно, вона привертає увагу споживачів. Особливо якщо вона шокуюча».  

«Такий шлях для європейського ринку теж був характерний, – зазначила Наталія Савицька, – але  питання в тому, що ми вступили на цей шлях набагато пізніше. Тому ми навчаємся на своїх помилках. Для того, щоб ринок став цивілізованим, став таким, що дозволяє продавати не принижуючи гідність людини. І ще один аспект, на який я би хотіла звернути увагу – це те, що сексистька реклама впливає на свідомість дітей. І особливо загрозливим є те, що реклама розповсюджується через електроні засоби, доступ до яких в необмеженому часі мають діти. Тому ці питання дуже серйозні, вони потребують участі всієї громади».

Але, за словами експерток, сексистської реклами з часом стає менше. Минулого року вони отримали 87 звернень щодо такої реклами, а цього року – всього 24. Звичайно, свою роль зіграло засилля політичної агітації. Проте вони зазначають, що громада міста все частіше реагує на випадки дискримінаційної реклами, та і сам ринок потроху стає дещо цивілізованішим.