Неправомірні розтрати та старі фаворити: З якими проблемами стикається інклюзивна освіта на Харківщині
Сьогодні, 8 жовтня, представники ГО «Смарт Медіа» оприлюднили результати дослідження процесу будівництва та забезпечення інклюзивно-ресурсних центрів в Харківській області. І їх результати не є надто оптимістичними.
«У липні 2017 року були затверджені положення про інклюзивно-ресурсні центри, – розповів член правління ГО «Смарт Медіа» Руслан Зерницький, – і, власне, це мало б стати дуже позитивними змінами в цій сфері. Оскільки до цього довгий час батьки з особливими дітьми зіштовхувалися з проблемами їх виховання один на один. Єдиною альтернативою були лише сиротинці. Ідея створення інклюзивно-ресурсних центрів дійсно мала б стати містком між родинами з дітьми з інвалідністю та звичайними школами і дитсадками. Власне, спочатку адаптація, а потім – соціалізація таких дітей мала б стати такою хорошою, позитивною альтернативою політики ізоляції людей з інвалідністю, яка була притаманна Радянському союзу і яка була в результаті успадкована Україною після проголошення незалежності».
За його словами, такі установи мають забезпечити права дітей та підлітків з особливими освітніми потребами від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та середньої освіти. Там їх розвитку має надаватися професійна оцінка, а самі діти повинні отримувати низку психологічних, педагогічних та розвиткових послуг. Все звучить добре, проте під час облаштування інклюзивно-ресурсних центрів виникли певні проблеми. За словами журналіста-розслідувача ГО «Смарт Медіа» Андрія Кисельова, в цій сфері були помічені дві основні проблеми.
«Перше – це тендерні закупівлі, – зазначив він, – і друге – це те, що в місті Харків, фактично, є тільки один такий центр. Насправді для такого міста потрібно 14 центрів. Тому що в залежності від того, чи це місто, чи сільська місцевість, один такий центр будується на 7- 12 тисяч дітей».
Кисельов зазначив, що місць на всіх вистачає. Часом черги можуть досягати року. Друга проблема має стосунок до, власне, тендерних закупівль. Про них розповіла Марина Ніколаєва, експертка з питань антикорупції ГО «Смарт Медіа». За її словами, експерти організації проаналізували сотні об’явлених тендерів по Харківщині та «побачили ті ж самі схеми, які раніше використовувалися районними, селищним відділами освіти». Мова йде про ті схеми, що дозволяють замовнику, так чи інакше, вивести бюджетні гроші чи дати привід для таких підозр.
«Виходить, така достатньо проблематична річ, коли є абсолютно класна позитивна ініціатива з боку влади, є попит, – розповіла Ніколаєва, – я знаю, що є багато людей на якомусь середньому, центральному рівні, як волонтерів, так і чиновників, які стараються зробити все, щоб ці центри запрацювали. І є місцева влада, яка виступає замовником обладнання, меблів та іншого, щоб забезпечити ці центри. І коли ми проаналізували, то там повторюються одні ті самі помилки, які дозволяють нам обґрунтовано говорити про розтрати, що були зроблені під час відкриття цих центрів».
За її словами, система, по якій зараз проводяться закупівлі, дозволяє замовникам заключати договори з пригодованими підприємцями без безпосередніх торгів та аукціонів. А це в свою чергу призводить до того, що трапляється достатньо багато завищених цін.
«Перед цим варто сказати, що всупереч законодавству, дуже багато замовників і частково підприємців не публікують тендерні умови на офіційному сайті Прозоро, не завжди є повні договори, – розповіла Ніколаєва, – і враховуючи специфічність замовлень (мультимедійні установки, якісь особливі меблі, гімнастичне спорядження), дуже важко оцінити та розцінити наскільки були завищені ці ціни. І ми бачимо в цьому одну з можливих корупційних складових, які не дають можливості громаді контролювати закупки».
Зокрема, учасники розслідування вказували на значні переплати. Наприклад, пуфик типу «куб», який можна купити за 300-400 гривень, був придбаний за 1140 гривень для Золочівського інклюзивно-ресурсного центру.
«Виходить, в Золочіві його купили з п’ятикратною переплатою, – зазначила Ніколаєва – можна, звичайно, припустити, що це якийсь особливий куб. Але знову ж таки, враховуючи те, що немає звіту перед громадою, то скоріш за все мова йде про переплату. Крім того, нами була виявлена низка фаворитів, які вже були раніше фігурантами різних антикорупційних розслідувань на базі завищених цін, неконкурентної участі в торгах . Які є фаворитами тих чи інших відділень освіти, в тому чи іншому районі. Що виходить? Їх з року рік протягали на тендерах для поставки обладнання чи чогось іншого для шкіл. І коли з з’явилася можливість розкатати бюджетні кошти на інклюзивних центрах, туди прийшли ті самі фаворити. Ми не побачили створення конкурентних умов. І, на жаль, така ситуація стосується практично кожного району, який створював подібні центри».
Також вона додала, що в цьому питанні сама громада залишається достатньо інертною. Далеко не кожні батьки, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, готові особисто контролювати будівництво та забезпечення таких центрів. Особливо це стосується небагатих родин, які проживають в області. Як підкреслила Ніколаєва, тендерні закупки проводяться без належного контролю, а старі схеми потрапили навіть в таку соціально важливу сферу, як інклюзивна освіта. За словами учасників розслідування, аналогічні схеми діють і в інших областях України.
