Харківський фармацевтичний монополіст знову вдався до суддівського «барабану» та патентного тролінгу - ЗМІ

Згідно Єдиному реєстру судових рішень, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору визначено ТОВ "Діатом".

На 16 червня 8 із 10 суддів відмовилися розглядати цю справу, повернувши матеріали позивачу. Як повідомляє ресурс "Судова влада", ТОВ "Реал-Право" у поданих позовах просить: 
- визнати незаконними дії Державної митної служби України щодо митного оформлення ТОВ "Діатом" лікарського засобу виробництва Русан Фарма Лтд. (Індія), а саме: "Фенстуд" (розчин для ін`єкцій, 50 мкг/мл);
- зобов`язати Державну митну службу України прийняти рішення про відмову у митному оформленні ТОВ "Діатом" вищезазначеного лікарського засобу (реєстраційне посвідчення №UA/17919/01/01), а також низки інших препаратів АТ "Калцекс" (Латвія), зокрема: "Диазепекс" (розчин для ін`єкцій, реєстраційне посвідчення №UA/15321/02/01), "Диазепекс" (таблетки, реєстраційне посвідчення №UA/15321/01/01), "Фентаніл Калцекс" (розчин для ін`єкцій, реєстраційне посвідчення №UA/15322/01/01), "Промадол Калцекс" (розчин для ін`єкцій, реєстраційне посвідчення №UA/15324/01/01), "Морфін Калцекс" (розчин для ін`єкцій, реєстраційне посвідчення №UA/15323/01/01).

За відомостями з відкритих джерел, компанія "Реал-Право" зареєстрована у місті Харкові за адресою: вул. Матросова, буд. 10-А, кв. 17 та спеціалізується на наданні правових послуг. Засновником компанії є такий собі Роман Вікторович Чернуха. Втім, серед кінцевих бенефіціарів цієї справи легко помітити харківське ТОВ "Здоров'я народу".

Наприклад, той самий Чернуха змінив у квітні 2019 року на посту керівника ТОВ "Юрпромінвест" (зареєстрованого по тій самій адресі на Матросова-10а, що і "Реал-Право", код ЄДРПОУ 38160775) Жоравовича Дмитра Олексійовича — чоловіка судді Господарського суду Харківської області Оксани Макаренко. За два місяці, подаючи декларацію на посаду начальника управління Північно-східного міжрегіонального територіального управління Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Дмитро Жоравович показав, що останнім часом він працював у Благодійному фонді Олександра Доровського "Здоров'я". Останній (як вважається, разом з російським олігархом та екс-сенатором Олександром Шишкіним) є бенефіціаром та беспосереднім керівником фармкорпорації "Здоров'я" (до складу якої входить також і ТОВ "Здоров'я народу"). До речі, саме Жоравович до листопада 2017 року був головою релігійної громади храму Жон-Мироносиць УПЦ МП в центрі Харкова, будівництво якого профінансував російський бізнесмен О. Шишкін.

Засновники фармацевтичної групи «Здоров'я» Олександр Доровський (ліворуч) та Олександр Шишкін

Підприємство Доровського і Шишкіна двома роками раніше абсолютно за аналогічною схемою вже блокувало вихід на ринок України імпортних лікарських засобів, зокрема й сильнодіючих знеболіваюючих фармпрепаратів, що призначаються при лікуванні коронавірусної хвороби COVID-19.  

Так, наприкінці 2017 року «Здоров'я народу» зареєструвало за собою патенти на лікарські засоби, аналогічні тим, які виробляє і постачає в Україну латвійське АТ «Калцекс»: «Морфін», «Диазепам», «Промедол» і «Фентаніл». Далі була застосована типова «схема»: яку харківський фармацевтичний монополіст використовував у конкурентній боротьбі з Борщагівським хімфармзаводом (2013-16 рр.), німецькою компанією Berlin-Chemie (2013-17) та швейцарською Novartis AG (2016-17). У всіх трьох випадках українські суди визнали псевдопатенти «Здоров'я народу» на препарати-аналоги недійсними.

Внаслідок заявлених харківським монополістом «прав» на препарати-аналоги продукції АТ «Калцекс» вони були внесені до Митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності. Внаслідок цього, поставлена українському дистриб'ютору «Діатом» литовська продукція ​​була заблокована до ввезення на митниці. Не дивлячись вже на прямі санкції за зловживання правами, які прописані в процесуальних кодексах, суди спокійно сприймають те, що «Здоров'я народу» закидає їх позовами до одних і тих же відповідачів з аналогічним предметом спору і з аналогічних підстав. Так, до Господарського суду Харківської області тоді було подано 14 (!) аналогічних позовів, до Харківського окружного адміністративного суду — 11, а в Московський райсуд Харкова — 5.

За словами правників, «бомбування» судів позовами — один з найбільш зручних інструментів для того, щоб забезпечити потрапляння справи, врешті-решт, до «потрібного» судді. У юридичному середовищі така тактика називається «барабаном»: інші позови, що потрапили «не туди», потім відгукуються.

Як стало відомо, ТОВ "Діатом" вже звернулося до правоохоронних органів м.Харкова, заявивши про кримінальне порушення з боку ТОВ "Реал-Право" за ст. 206 КК України (карається позбавленням волі на строк від 6 до 10 років). Зокрема, у поданні до ГУ Нацполіції України в Харківській області йдеться про блокування останнім господарської діяльності ТОВ "Діатом", зловживання товариством "Реал-Право" правами інтелектуальної власності та намагання втрутитись у роботу автоматизованої системи документообігу суду в частині визначення його складу. 

Джерела: ЄДРР, Судова влада, YouControl, ХАЦ