Інкасаторів вбивали, вбивають і вбиватимуть (Думка людини з Системи)

Таке припущення виразив у відкритому листі голові НБУ і голові МВС ветеран МВС Володимир Ажиппо. На думку колишнього міліціонера, причина беззахисності інкасаторів не у відсутності їх підписів в журналі інструктажів або ліцензій і дозволів, а в тому, що вся система безпеки при інкасації і перевезенні грошей в Україні взагалі не відповідає цілям такої безпеки.

«Правила застосування зброї для інкасаторів і міліціонерів такі, що вони завжди за часом програють злочинцям близько 10 секунд. Давайте підрахуємо. У інкасатора зброя – це табельний пістолет Макарова, знаходиться в кобурі, всі вісім патронів поміщено в магазині. У міліціонера – автомат Калашникова з укороченим стволом знаходиться збоку на ремені, всі патрони — в магазині. При озброєному нападі кожен з них повинен зорієнтуватися і переконатися в тому, що це дійсно напад», – пише Ажиппо.

Але на це навіть у підготовленого і мотивованого співробітника йде до 3-х секунд. Потім інкасатор повинен витягувати пістолет з кобури (або перемістити автомат в бойове положення). А це ще 1-2 секунди. Далі — зняти зброю із запобіжника, відтягнути і відпустити затвор, дославши патрон в патронник – ще 1-2 секунди. Потім оцінити обстановку і переконатися в безпеці застосування зброї для оточуючих, це ще 1-2 секунди. Якщо обстановка дозволяє, то вибрати точку прицілювання і прицілитися – 1 секунда. Зробити постріл – 1 секунда. Підводимо трагічний підсумок: 8-11 секунд. Мінімум!

«Якщо ж обстановка не дозволяє застосувати зброю безпечно для оточуючих – а в умовах великого міста вона не дозволяє цього майже ніколи – то інкасатор практично лишається беззбройним. До речі, коли я бачу співробітника ДСО з автоматом, наприклад, на привокзальній площі, то завжди дивуюся: куди він з нього стрілятиме? Адже навкруги люди», – задається питанням в офіційному листі міліціонер.

При цьому спростити правила не можна – тоді не уникнути випадкового, помилкового застосування зброї, його втрати, самострілов і так далі. Злочинці ж ніякими правилами не зв'язані. Зброя у них готова до застосування, патрон в патроннику, ситуація вивчена заздалегідь, а безпека оточуючих їх взагалі не цікавить. Бандити витрачають на безпосередню підготовку до стрілянини всього 1-2 секунди. Таким чином, інкасатори і міліціонери у будь-якому випадку програють злочинцям 7 секунд. Сім! Та за цей час легкоатлет пробігає 60 метрів!

«Далі. Чи потрібні інкасатору бронежилет або бронешлем? Чи врятують вони його від смерті? Відповідь на ці питання знаходиться не в міркуваннях бюрократів і вчених теоретиків, а в порівнянні тактико-технічних характеристик засобів індивідуального захисту і таких же характеристик зброї. Того самого автомата, з якого бандити вбивають інкасаторів. Кожен засіб індивідуального захисту має такий параметр, як час постійного носіння (не плутати з часом постійного сидіння генеральською пухкою попою в м'якому кріслі)», – пише автор листа.

Це час, після якого людина, екіпірована в той або інший спецзасіб, починає вдчувати суттєвий психологічний або фізіологічний дискомфорт. Тобто починає знемагати, страждати і виявляється нездібним виконувати покладені на нього завдання. Звичайно, існують жилети і шоломи, що можуть захистити життя інкасатора; але, по-перше, автоматна куля при стрілянині зблизька має таку кінетичну енергію, що все одно звалить людину з ніг, а в результаті отриманої контузії він виявиться нездібним протистояти злочинцям і захистити гроші.

В той же час автор листа пропонує кардинально змінити систему безпеки інкасації. «Головне, що потрібно зрозуміти, — це ІНШИЙ принцип забезпечення безпеки при перевезенні грошей (та і при зберіганні теж): інкасатор, що піддається нападу, не чинить опір бандитам і спокійно віддає кейс з грошима. Тільки чи буде він взагалі піддаватися нападу? Ніколи злочинець не почне вбивати інкасатора, якщо знатиме, що у того немає грошей. Не почне вбивати, знаючи, що гроші є, але йому не дістануться. І не почне вбивати, знаючи, що гроші йому дістануться, але скористатися ними він ні за яких обставин не зможе», – затверджує автор.

У зарубіжних країнах практично повсюдно в офісах фірм, пунктах обміну валюти, нічних клубах, магазинах, АЗС за останні роки були упроваджені тисячі малогабаритних спеціальних кейсів з електронним захистом. Ці «розумні» системи зберегли значні суми грошей і життя людей. «Родзинка» цього пристосування полягає в тому, що у момент скоєння злочину – заволодіння кейсом – компактна автономна система електронного захисту автоматично забезпечує гучний сигнал тривоги сиреною і забарвлення (мічення) всіх банкнотів фарбувальними димовими картріджами.

«Не викликає сумніву та обставина, що впровадження подібної системи безпеки в Україні буде вкрай ускладнено. Не дивлячись на те, що в Європі витрати на інкасацію з використанням електроніки вважаються економічними вигідними, і, в усякому разі, вигідними на тлі високих параметрів безпеки, для нашої убогої держави це обов'язково опиниться дорого. Особливо якщо ніхто з чиновників не зможе «конкретно заробити» на впровадженні такої техніки. Адже безкоштовно вони можуть тільки говорити. Про ліцензії, інструкції і бронежилети», – переконаний колишній співробітник МВС.

На думку Ажиппо, за бажання можна вигадати і свою, доморослу систему безпеки. Головне в ній – створити умови, що припускають безглуздя здійснення злочинного заволодіння грошима.

«Цим листом я не претендую на авторство, я лише подаю ідею, «малюю» ескіз, нарис, при цьому допускаючи, що ця ідея вже не раз кимось пропонувалася. Мені до цього справи немає, хай фахівці допрацьовують і переробляють її як завгодно. Я хочу тільки одного – щоб інкасатори більше не гинули ніколи. І ще одне прохання. Будь ласка, використовуючи своє високе службове положення, захистіть тих, хто загинув, і тих, хто може загинути в будь-який день, від безглуздих і явно кон'юнктурних звинувачень посадових осіб, що раптово «порозумнішали», – закінчує послання Ажиппо.

Нагадаємо, останнє резонансне пограбування інкасаторів, що перевозили гроші «Ощадбанка», сталося ввечері 2 квітня 2009 року. У зв'язку з цим НБУ має намір провести позачергову перевірку всіх відділень «Ощадюанку».