Дніпропетровський батальйон повернувся додому: дружини і діти не приховували сліз радості (фото)

Те, що відбувалося навкруги, вчора в Черкаському, треба було бачити своїми очима і відчути своєю душею. Батьки,сім'ї чекали своїх бійців, з деякими вдалося поспілкуватися кореспондентові «056».

«Моєму синові 31 рік. Коли прийшов призов в армію, він сказав, що не ховатиметься, а виконає свій обов’язок перед державою. У нього двоє дітей (наші онуки), дружина. Сьогодні ми усією сім'єю його зустрічаємо, неможливо пояснити, що ми зараз відчуваємо. Нас просто переповнюють емоції", - це слова Олени, матері, яка чекала повернення своєї дитини, а тепер вже і бійця.

"Мій чоловік за фахом юрист, в нашій сім'ї не стоїть питання про гроші, і коли прийшла повістка, він не став відкуповуватися, хоча міг. Він пішов захищати не лише нашу сім'ю, але ще і тисячі таких же, як і наша. Звичайно я не хотіла, але і відговорювати не стала, це було його рішення і я його поважаю. Звичайно шалено рада, що він повернувся цілим і неушкодженим" – каже дружина солдата Юрія.

Серед натовпу, стояла жінка з дитиною і букетом квітів, стояла тихенько, нічого не вигукувала, тільки іноді аплодувала. Ми підійшли і запитали кого вона чекає. "Наш тато - військовий, - сказала дружина Олександра Рашевського, обіймаючи свою шестирічну дочку. І звертаючись вже до коханої людини, вимовила:

"Не знаю чи надовго ти приїхав додому або ні, все що хочу - це обійняти". Як виявилося трохи пізніше, саме її чоловік - командир батальйону, який повернувся.

Поряд з одним з солдатів на поводку йшла німецька вівчарка з трояндою на нашийнику. "Це Шах, ми його підібрали в Донбасі. Ділили з ним пайку і від обстрілу ховалися. Тепер заберу його додому", - розповідає боєць Володимир.