Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори в Оскільській ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» наводить історичні передумови створення громади на кордоні з Донецькою областю, досліджує списки кандидатів, а також розмірковує, чому за наявності в Україні трьох із половиною сотень політичних партій залишається реальна можливість безальтернативних виборів.   

Оскільська громада: між Донбасом та Ізюмом

Територія тих 4-х сільських рад (Оскільська, Капитолівська, Комарівська, Студенокська), які утворили об’єднану територіальну громаду, досить компактно розташована між Ізюмом та кордоном, що сполучає Харківську область з Донецькою. Такий формат об’єднання не був передбачений початковим варіантом Перспективного плану формування території громад Харківської області, але наприкінці літа до плану були внесені відповідні зміни.

Втім, доцільність саме такого поділу й наразі викликає сумніви: територія Капитолівської сільради глибоко вклинюється зі сходу у територію Ізюмської міськради, та й взагалі, Капитолівка завжди тяжіла до райцентру і за планами розвитку мала стати його частиною. Напевно, вирішальною тут стала економічна мотивація: саме на території Капитолівської сільради розташовано Ізюмський комбінат хлібопродуктів, надходження від якого, ймовірно, стануть основою економіки майбутньої ОТГ. Відповідно, об’єднання з невеликим селом Оскіл залишатиме Капитолівці більше впливу на ухвалення рішень і розподіл доходів, ніж фактичне поглинання з боку Ізюму.

З іншої сторони прямо в територію громади заглиблюються кілька сіл Донецької області (Кримки, Олександрівка), тісно пов’язані з Оскільщиною, але належних до іншого регіону, через що об’єднання в одну територіальну громаду, за діючим законодавством, є неможливим.   

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

* ймовірно, на цьому Порталі наведені трохи застарілі та завищені дані, які, втім, дозволяють скласти цілісне враження щодо чисельності мешканців і співвідношення за цим параметром населених пунктів.

Економіка громади заснована, перш за все, на сільському господарстві. Специфіка майбутньої громади полягає в тому, що ключове підприємство розташовано не в самому Осколі, а у Капитолівці. Це філія державної продовольчо-зернової корпорації «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», а також велике зерносховище, що якраз будується на окраїні Капитолівки.

Тож найбільший підприємець і роботодавець усієї майбутньої ОТГ – це директор «Ізюмського комбінату хлібопродуктів» Ісламов Вісхан Алавдійович. Він же – депутат обласної ради від Ізюмського району (представляє «БПП-Солідарність») і один з імовірних майбутніх кандидатів у народні депутати від партії влади.

Окрім аграрного потенціалу громади, слід відзначити й рекреаційний: річка Оскіл та Червонооскільське водосховище приваблюють туристів з Харківської та Донецької областей, а також бажаючих побудувати собі поблизу водоймищ дачні будинки. Напевно, саме аграрний та рекреаційний ресурси будуть покладені в основу стратегічного плану розвитку ОТГ, розробку якого в Осколі хочуть довірити київським науковцям.

Електоральні традиції та особливості  

В електоральній історії Ізюмщини є багато цікавих сторінок – як віддалених на сторіччя, так і з недалекого минулого. Наприклад, у буремному 1917 році депутатом до Всеросійських Установчих зборів від території сучасної ОТГ став вчитель, український есер Іван Кравченко. А у 1918 році місцевий отаман, уродженець Цареборисова Григорій Савонов навіть створив Студеноцьку демократичну партію.

Вибори до Верховної Ради 2014 року на 6 дільницях нинішньої Оскільської ОТГ (ДВК № 630485, 630486, 630493, 630494, 630495, 630497) принесли перемогу «Блоку Порошенка» - 24,6% (у цілому по Ізюмському району – 19,4%, по Харківщині – 15,2%). Інші знакові партії здобули наступні відсотки: «Опозиційний блок» отримав 19,7% (18,4% у цілому по Ізюмщині), «Народний фронт» - 6,8% (9,3% у цілому по району), «Батьківщина» - 3,6% (при районних 6,5%).

Але найбільшою мірою ці відхилення пояснюються не стільки електоральною специфікою, скільки фактором «контрольованого голосування» на дільниці № 630497, де розташовано Червонооскільський інтернат для людей похилого віку. «Блок Порошенка» на цій дільниці підтримали 75,8%, а маловідомого на Ізюмщині кандидата по мажоритарному округу від БПП (Олега Лущика) – 58,5% (при загальному результаті 15,7% по всьому одномандатному округу №177).

Кандидати на виборах 29 жовтня

Після тривалої радянської епохи безальтернативних виборів та однопартійності, в незалежній Україні за 26 років спостерігається справжній «партійний бум» – станом на 2017 рік зареєстровано понад 350 політичних партій. І, як не дивно, це жодним чином не гарантує альтернативності (хоча б формальної) виборів на сільському чи селищному рівнях. На виборах Оскільского сільського голови у 2015 році балотувався лише один кандидат – Генадій Загоруйко. Він і переміг, обравшись вже вчетверте (вперше сільським головою Генадій Загоруйко став у 2002 році, до того працювавши вчителем історії).

Діючий голова Оскільської сільради планує очолити і об’єднану громаду, балотуючись від президентської «БПП-Солідарності». Це вже далеко не перша партія влади, з якою співпрацює Генадій Загоруйко, судячи з усього, керуючись принципом «інтереси громади – понад усе». Маючи значну особисту підтримку, Геннадій Загоруйко був би фаворитом цієї виборчої кампанії, висуваючись від будь-якої з політичних партій, а узгодження його кандидатури з президентсько-адміністративною вертикаллю майже нівелює можливість обрання іншого претендента на цю посаду.

Для обласної «БПП-Солідарності» в іміджевому плані важливо показати (не стільки виборцям, скільки центральному керівництву) переможний результат 29 жовтня, але як і у випадку Зачепилівської ОТГ, весь позитив може бути перекреслений безальтернативним форматом виборів. Ймовірно, балотування маловідомої самовисуванки Тетяни Майбороди, яка за офіційними даними перебуває у декретній відпустці, покликане запобігти цьому іміджевому негативу від безальтернативного голосування та легітимізувати вибори.

Цікавіша ситуація з іншими 18-ма виборчими кампаніями. Обирається 22 представники від усіх сіл (громаді не вистачило всього кілька десятків виборців, щоб мати склад ради з 26-ти депутатів). Але компаній – лише 18, бо у 4 округах балотується по одному депутату. Всі вони, що характерно, на минулих виборах були самовисуванцями, а зараз представляють одну політичну силу – «БПП-Солідарність».

За професійною ознакою кандидатів від президентської сили можна поділити на такі умовні групи:

• робітники «Ізюмського комбінату хлібопродуктів»;
• діюча бюрократія місцевого самоврядування;
• приватні підприємці (здебільшого, аграрії);
• освітяни та лікарі.

ВО «Батьківщина» виставила 9 кандидатів, серед яких вирізняється голова «Спілки ветеранів АТО» Віталій Смоляров, син колишнього сільського голови Микола Квітка, працівниця районного відділу освіти і громадська активістка Тетяна Гуцаленко. Цікаво, що ці кандидати в принципі толеруються сільською владою і лояльні до влади району. А от партія «Укроп» висунула 8 кандидатів, що представляють переважно ізюмчан, яких у селах не знають.

Доволі активно балотувалися «комуністи»: партія «Нова Держава» висунула 6 місцевих кандидатів, 4 з яких були в списку партії до районної ради на виборах 2015 року. А от ще дві представлені в районній раді партії – «Наш Край» та «Партія пенсіонерів України» – вибори проігнорували.  

Досить дивно, що партія «Відродження», яка має другу за розміром фракцію в Ізюмській районній раді, «закрила» лише 8 з 22-х округів. Особливо це контрастує з інтересом, який до Осколу ще влітку проявляв народний депутат і екс-голова партії «Відродження» Віктор Остапчук. Незважаючи на адміністративні чинники, на парламентських виборах 2014 року Віктор Остапчук упевнено переміг обох своїх опонентів на території сучасної Оскільської ОТГ (здобув 40,7% проти 27,2% у Андрія Ровчака та 17,2% у Олега Лущика), тому активна публічна позиція народного депутата, напевно, могла б спонукати виборців голосувати за тих чи інших кандидатів.

Також важливим аспектом є очікувана активність виборців, яка де-факто є індикатором залучення громади до процесу ухвалення рішень і легітимізує обраних представників в очах мешканців. На парламентських виборах 2014 року явка в цілому по громаді склала 48,4% (мінімум – 42% у Червоному Осколі, максимум – 95% в інтернаті того ж села). На місцевих виборах 2015 року явка була на рівні 57%. У той же час, вибори у Нововодолазькій ОТГ (квітень 2017 року) вже продемонстрували, що фактична безальтернативність може суттєво демотивувати виборців (причому як прихильників, так і опонентів діючого сільського голови). 

Висновки

1. Економічна спроможність Оскільської громади, утвореної на території 4-х сільських рад Ізюмського району, гуртуватиметься на аграрному та рекреаційному потенціалі ОТГ. Зокрема, основним джерелом власних податкових надходжень у місцевому бюджеті буде «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», розташований в селі Капитолівка.

2. Відповідно, значний вплив на політику в громаді матиме директор цього підприємства – Вісхан Ісламов, який є діючим депутатом Харківської обласної ради. На виборах 2015 року Вісхан Ісламов представляв «БПП-Солідарність» та здобув у своєму окрузі №84 (територія всього Ізюмського району) 2526 голосів (34,1%).

3. Діючий сільський голова Осколу Геннадій Загоруйко вперше обрався на цю посаду в 2002 році та послідовно співпрацював з усіма партіями влади. Наразі він представляє ту ж політичну силу, що і Вісхан Ісламов: Геннадій Загоруйко був висунений на посаду голови ОТГ «БПП-Солідарністю». У громаді Геннадій Загоруйко користується значною підтримкою, і, фактично, виступає безальтернативним фаворитом. Ймовірно, саме для уникнення формату безальтернативних виборів була зареєстрована друга претендентка на посаду голови ОТГ – Тетяна Майборода (1989 року народження, самовисування).     

4. На виборах 22 депутатів ради ОТГ свої кандидатури подали 5 партій – «БПП-Солідарність», «Батьківщина», «Нова Держава», «Укроп», «Відродження». Показово, що на 4 округах зареєструвалися лише по одному кандидату (від партії влади). Саме кандидати від «БПП-Солідарності» у більшості випадків є фаворитами своїх локальних кампаній, тоді як жодна з інших партій не зуміла закрити навіть половину округів, а деякі з поданих кандидатур не мають жодного відношення до території громади. В цілому ж, на рівні місцевих виборів у сільській місцевості (особливо за мажоритарної системи) партійний фактор вкрай слабко впливає на мотивації голосування виборців.   

Віталій Носачов, експерт, Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади