Луценко відкрив кілька справ за пропозиції по Донбасу, про які говорив Кучма

Про це він сказав у відеозверненні, яке оприлюднив у п’ятницю, повідомляє «Українська Правда».

«Це фактові справи, але хочу прямо сказати, усім реваншистам і усім капітулянтам, всім, хто попробує гратися з українським законом, отримають гідну відповідь. Закон один для всіх. Перемога буде за нами», – зазначив Луценко.

Очільник ГПУ пояснив, що в нього викликало обурення «пропозиція представників України у Мінській контактній групі заборонити вогонь в сторону супротивника».

Справа про підготовку фінансування терористів, за словами Луценка, стосується «тих, хто вважає, що можна відновити торговельні відносини із терористичними організаціями».

Генпрокурор також згадав заяви «представників у Мінську» та «з владних кабінетів» про те, що «росіяни втратили якийсь контроль над терористичними угрупуваннями в Луганській і Донецькій області».

«Говорити, що це якісь сепаратисти, які виходять з-під контролю Росії, це неправда», – наголосив Луценко.

Раніше президент Володимир Зеленський говорив, що артилерійські обстріли українських військових свідчать про втрату Росією контролю над найманцями.

Представник України у Мінській контактній групі Леоніда Кучми казав про необхідність не відповідати на «провокаційні обстріли» бойовиків і пропонував скасувати економічну блокаду.

Однак генпрокурор не назвав жодного прізвища і не уточнив, за якими саме заявами він відкрив справи.

«Українська правда» намагається з'ясувати, чи пов'язані перелічені Луценком справи із заявами Кучми. У прес-службі ГПУ не підтверджують, і не спростовують цей зв'язок.

Водночас, законодавством передбачені різні джерела виявленння обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, справу можна відкрити за усною заявою; повідомленням підприємств, установ, організацій і посадових осіб; повідомленнями у ЗМІ; матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень; повідомленням представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу; самостійним виявленням слідчим чи прокурором кримінального правопорушення.