«Карпати» вдома здобувають перше очко
Як говорили раніше і наставник «зелено-білих», і гравці, «Карпатам» поки важко даються матчі на рідному для клубу стадіоні «Україна». А цього разу їм протистояла команда із добре організованою обороною. Тому львівській команді передбачалася дуже непроста гра.
У стартовому складі Олександр Севидов знову провів ротацію. На позиції правого захисника з’явився молодий Денис Мірошниченко, який змінив травмованого Павла Пашаєва. А Самсон Годвін одужав і змінив Андрія Ткачука. На лівому фланзі захисту знову зі старту грав Ігор Тищенко, який отримав схвальні відгуки від коуча «Карпат». А з капітанською пов’язкою гравців на поле вивів Валерій Федорчук.
Візаві Олександра Володимировича Юрій Вернидуб не почав нічого видумувати і виставив тих футболістів, які грали минулого туру проти «Металіста».
Хоча «леви» мали вже на першій хвилині момент (Сергій Зеньов по своєму правому флангу майже вийшов сам-на сам, але не зумів як слід обробити м’яч), та в основному м’ячем у перші половині гри володіли гості. Гравці «Зорі» намагалися комбінаційно розігрувати м’яч і зіграти першим номером. Натомість командна гра львівської команди зовсім не клеїлася. Львів’янам було складно зв’язати більше двох передач. Одна-дві передачі й помилка, одна-дві – і помилка…
Майже весь перший тайм «зелено-білі» грали без своєї середньої ланки. Та прості закидання вперед не давали абсолютного ніякого результату. Команда захищалася великими силами і навіть рідко ходила у контратаки. А зважаючи на те, що захисники луганської команди набагато вищі Олександра Гладкого, то нападникові було дуже складно чіплятися за м’яч. Також до цього додалася травма Младена Бартуловіча, і він продовжував гру із відчутним дискомфортом, і щоразу просив допомоги в лікарів.
За гри, що левову частку часу проходила в боротьбі у центрі поля, основна загроза для воріт обох команд були стандарти. Нібито перевага у цьому компоненті мала би бути на боці команди із Луганська, але Балажиц і Пластун на чолі із Підківкою справно знімали м’яч із голови гренадерів «Зорі». А прямим ударам зі штрафних не вистачало точності або голкіпери були на висоті.
Під кінець тайму «Карпати» активніше заграли в атаці. Коли в карному майданчику зорі з’являлося гравців львівської команди трохи більше, ніж один, відразу виникали проблеми у захисті луганчан. Саме так «зелено-білі» створили свій найкращий момент за гру. Федорчук елегантно в дотик з правого кута карного майданчика скинув м’яч ближче до центру, де його підхопив Гладкий. Олександр проскочив повз захисників і вийшов на одного Постранського. Нападник вже просто впритул розстрілював ворота «Зорі», але… влучив у ногу голкіпера! За голову взявся не лише Гладкий, а й всі не багаточисленні вболівальники. Сашко, Сашко… які ж тобі ще моменти потрібні, щоб забити гол?..
У другому таймі Олександр Севидов зняв Сергія Зеньова, який після першої хвилини зовсім розчинився на полі. Замість естонського легіонера на правий фланг вийшов Денис Васін. Новачок «Карпат», порівняно із першим таймом, значно підсилив атаку на правому фланзі. Після першого тайму, де було лише одне ліве крило атаки (й те травмоване), дії Васіна урівноважили фронт атаки. Але не на довго… Ушкодження не давало Бартуловічу нормально грати і Севидов змінив його на Страшкевича.
У луганчан по-справжньому стовідсотковий гольовий момент був лише один. З горем пополам львів’яни зуміли зупинити прохід Хомченовського на лівому фланзі, але не зуміли вибити м’яч. Останній відскочив до Ігнатьєвіча, який відпасував у центр штрафного майданчика на абсолютно самотнього(!) Даніло. Останній намагався в дотик переправити сферу в кут, але не зумів попасти у ворота. Питання до захисників: «Як пиво? Як футбольчик»?
Кінцівку матчу активніше провели «Карпати». І знову відзначатися повинен був Гладкий. Спочатку після того як він одним рухом у карному майданчику обіграв захисника і пробивав з під останнього у дальній кут. На місці Віталій Постранський. Потім після подачі зі штрафного Сашко не зумів поцілити у ствір воріт.
«Зоря» ж перейшла на улюблену контратакувальну гру. Але і їм пробити Романа Підківку не вдалося. У підсумку нульова нічия.
Олександр Севидов: «У нас були моменти. І гра могла скластися по-різному. Якби Зеньов на першій хвилині відкрив рахунок, то гра була б зовсім іншою. А моменти Гладкого… Я навіть не знаю, що робити, як змінювати гру, що реалізовувати свої шанси. Десь не пощастило, але все рівно треба працювати і працювати. Також грати вдома – це велика відповідальність. Від команди вимагають перемоги. Звідси, можливо, і певна незлагодженість і помилки. Але я вже бачу, що ми значно прибавили командно, колектив уже не нагадує лебедя, щуку і рака із байки».
