Бути чи не бути: які свята можуть перестати відзначати після їх декомунізації
Інститут національної пам’яті виніс на громадське обговорення власний проект Закону України «Про державні й інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні». Всі охочі могли внести туди власні ідеї та пропозиції. Обговорення вже завершилось і тепер документ має пройти крізь парламентські комітети та декілька читань у Верховній раді.
«В умовах воєнного протистояння й інформаційної агресії, яка сьогодні ведеться проти України, нагальною є потреба консолідації суспільства, у тому числі довкола історичного минулого, національних цінностей і традицій, – сказано в документі, – особлива роль у цьому процесі належить комплексу державних свят, який має бути чинником відновлення історичної пам'яті Українського народу, джерелом громадянсько-патріотичного становлення суспільства та формування почуття гордості за видатних українців, які зробили значний внесок у постання й утвердження державності».
В проекті Закону було вказано, що теперішня система державних свят та пам’ятних дат містить в собі пережитки совєтських часів, що не сприяє консолідації українського суспільства. Тому її необхідно систематизувати, щоб вона стала «складовою гуманітарної державної політики, зокрема відновлення та збереження національної пам’яті». За словами авторів законопроекту, це дозволить зробити значними та вагомими для суспільства ключові події загальнонаціональної історії та культури, значно послабити негативний вплив на суспільство ідеологічної спадщини совєтської доби, артикулювати основні соціокультурні й історичні пріоритети держави у сфері державотворення та сприяти відновленню та збереженню традиції українського народу.
Загалом, в даному документі святкові чи пам’ятні дати були поділені на державні свята (робочі й неробочі), традиційні свята (неробочі), скорботні дні, професійні свята і пам'ятні дати, які є робочими днями. Також було запропоновано відмовитись від перенесення на понеділок святкового дня, якщо він припадає на суботу чи неділю. Винятком є хіба що Різдво та Великдень.
Зокрема, було запропоновано зменшити кількість святкових вихідних днів з 11 до 9. «Замість вихідного дня 8 березня пропонується встановити державне свято і вихідний Шевченківський день (9 березня), – вказано в законопроекті, – замість 1–2 травня – запровадити у другу п’ятницю вересня День сім'ї як вихідний день. Вихідний день 9 травня – День перемоги на нацизмом у Другій світовій війні (це свято залишається державним) перемістити на 8 травня – День пам'яті та примирення».
Хоча 8 березня та 1 травня перестануть бути святковими днями, Інститут не передбачає остаточного «скасування міжнародних і всесвітніх свят». Також було сказано, що звичний вихідний день переноситься з 9 на 8 травня. Це День пам'яті та примирення, під час якого вшановують пам’ять всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Правда, не всім такі ідеї прийшлися до вподоби: на сайті президента з’явилися дві петиції. Автори першої вимагали залишити 8 березня, а другої – взагалі закрити Інститут національної пам’яті у зв’язку з «антинародною діяльністю».
Легко передбачити, що подібні пропозиції викличуть чимало галасу як в Україні, так і за її межами. Зокрема, це стосується перенесення вихідного дня з 9 на 8 травня, за що неодмінно схопляться кремлівські пропагандисти. Мовляв, «хунта» забирає у ветеранів їх свято та взагалі забороняє святкувати 9 травня. Не упустять такого шансу і представники так званих ДНР та ЛНР, які взагалі перетворили 9 травня на потужний засіб пропаганди. Проте Володимир В’ятрович, голова Інституту національної пам’яті обіцяє, що Україна в цьому плані буде проводити незалежну політику незважаючи від жодної пропаганди.
