Швидкісні виборчі перегони: зелена ірландська мрія української влади

Костянтин Чареніка  |  Четвер, 3 лютого 2011, 16:18
Нинішня українська влада розглядає скорочення тривалості передвиборчих кампаній як важливий інструмент зміцнення власних позицій. Логіка доволі проста та апробована: спочатку метушня із постійними змінами дати виборів та виборчого законодавства, що тримає опозицію у напруженні до останнього. Потім новий закон (свідомо недосконалий та суперечливий) визначає коротку кампанію, що одразу дає переваги лише владі.
Швидкісні виборчі перегони: зелена ірландська мрія української влади

 

Мабуть, надшвидкісну виборчу кампанію «регіонали» можуть запозичити в Ірландії, яку часто називають Зеленим (Смарагдовим) островом. Донедавна цю парламентську республіку також звали «кельтським тигром» за надзвичайно високі як для Європи темпи розвитку.

1 лютого 2011 р. прем’єр-міністр Ірландії Брайан Коуен (точніше, тишек Коуен, бо всі державні посади та органи йменуються виключно ірландською мовою) після консультацій з президентом країни призначив дострокові загальні вибори до нижньої палати парламенту. Власне ця палата була ним розпущена кількома днями раніше, тому що розпалась коаліція. У січні Зелена партія Ірландії розірвала союз зі своїм партнером – правлячою центристською партією "Фіенна Фойл" (Fianna Fail).

За Конституцією Ірландії 1937 р. президента та обидві палати парламенту можна обирати максимум на сім років, але нижня палата може бути розпущена в межах п’яти років від дня свого першого засідання.  У такому випадку Конституція вимагає дострокових виборів не пізніше, ніж за 30 днів після розпуску.

Дострокове голосування вже призначене на 25 лютого. Це робочий день, п’ятниця. В Європі загалом доволі поширена практика проводити голосування саме в будні дні або навіть протягом двох і більше днів (наприклад, у Чехії всі вибори відбуваються у п’ятницю з 14.00 до 22.00 години та у суботу з 08.00 до 14.00 години).

Для української влади є добра нагода прикрасити українське законодавство суто європейським запозиченнями: надзвичайно короткою виборчою кампанією у 30 днів та розтягуванням голосування та підрахунку на кілька днів. В українські ситуації з такими правилами можна витрати владної партії суттєво зменшити, натомість результати значно покращити незалежно від справжньої популярності політики влади. Щоправда, на середній дистанції це впевнений шлях до «тьми єгипетської», але кого цікавить, що буде потім?

Інші суто ірландські звичаї, як-то стабільна Конституція, що виконується за будь-якої політичної та економічної кризи, та особиста відповідальність політика – а тишек Б. Коуен вже заявив, що покидає керівництво в своїй "Фіенна Фойл" і взагалі йде з політики. За його урядування країна опинилась в дуже гострій фінансовій кризі, яка призвела до спаду ВВП та зростання державного боргу. У 2010 р. Ірландія змушена була серйозно позичати у Євросоюзу та МВФ, що дуже негативно вплинуло на популярність Коуена та його партії. Так от, такі дикунські ірландські звичаї як «я вами керував, я відповідаю за все», запозичувати не варто. Не наше це, чуже, варварське. 

Яка ж може бути стабільністьу державі, коли владі постійно необхідно відповідати за свою роботу? Адже стабільність - це тепер наше всьо.

comments powered by HyperComments