Суспільство на варті!

Михайло Даніліч-Кузьменко | Неділя, 27 листопада 2011, 19:43

Вчора у ночі невідомими особами було обмальовано будівлі на вулицях Петровського та Чубаря. Трафаретний малюнок містив таке повідомлення: «Ця вулиця носить ім’я ЗЛОЧИНЦЯ і підлягає перейменуванню. MNK.ORG.UA». Як відомо обидві ці вулиці носять назви організаторів геноциду українців у 1932-1933 роках. Також користуючись фактом, що постановою апеляційного суду м. Києва від 13 січня 2010 року у кримінальній справі за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932–1933 роках:

«…визнано винними: Сталіна (Джугашвілі) Й. В., Молотова (Скрябіна) В. М., Кагановича Л .М., Постишева П. П., Косіора С. В., Чубаря В. Я., Хатаєвича М. М. і Петровського Г. І. в знищенні частини саме української (а не будь-якої іншої) національної групи і об’єктивно доведено, що цей намір стосувався саме частини української національної групи як такої.

Підстав для реабілітації Сталіна Й. В., Молотова В. М., Кагановича Л. М., Постишева П. П., Косіора С. В., Чубаря В. Я., Хатаєвича М. і Петровського Г. І. немає.»

Ось саме про цей та деякі інші факти йшлося в повідомленні обласного осередку ВМГО «Молодіжний націоналістичний конгрес». Особливо було висвітлено той факт, що попри постанову суду місцева влада не поспішає змінювати назви вулиць, таким чином порушуючи закон та плюндруючи пам’ять жертв, загиблих від цих вбивць.

Тому саме зараз, за кілька днів до річниці Голодомору-геноциду національно свідомі харківці розмалювали вулиці посилаючись на ВМГО «Молодіжний націоналістичний конгрес», як на більш дієву патріотично налаштовану молодіжну громадську організацію, яка нагадала про багатьма забуту постанову.

Авжеж, сьогодні мало хто переймається сучасними назвами вулиць, але з викривленим минулим ми будемо мати понівечене майбутнє, у якому будуть страждати наші нащадки. Саме тому харківцям варто замислитись над тим: Як можуть вулиці улюбленого міста носити імена вбивць та катів їхніх пра- дідусів та бабусь? Хіба це не абсурд?