З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Сім’я – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, того, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополучні сім’ї – це мірка розвитку і прогресу країни

Коли батьки на роботі, то діти в школі або дитячому садку. Для більшості випадків уся сім’я збирається вдома лише ввечері, а там телевізор, Інтернет, телефонні дзвінки тощо. В яких же умовах існує більшість міських сімей, якою кількістю електроніки володіють, і як часто між собою спілкуються?..

Лібералізм охороняє свою паству не менш ревно, ніж колись церква або наукова картина світу. З цього погляду, будь-яка думка — приречена: вона лише одна в довгому переліку думок настільки ж вагомих, як і егоїстичних. Одна, але не єдина. Справді, якщо всі однаково вільні й рівні, то авторитетів немає. Усе відносне, немає єдиної істини. Істина — довгий ряд думок, суджень, який іде в нікуди. Падають останні бастіони — державність, політика, на їх місце приходять ринок і технології; останній підкоп відбувається під дитину та сім’ю. Дитину на Заході (а скоро і в нас) намагаються визначити як незалежного суб’єкта. Це робить ювенальна юстиція. Згідно з логікою, незалежним можна бути від будь-чого, що ти можеш вибирати самостійно. Але в нашому випадку відбувається істотна підміна — дитину намагаються виставити незалежною насамперед від батьків, від тих, кого не вибирають. І водночас вона, дитина, повністю залежна від держави, навіть не від держави, а від спеціального механізму, єзуїтськи-кафкіанської по суті системи.