По кримським стежкам. Музика і пам’ять
Стрічку французького режисера Вінсента Муна «Кримські стежки» харків’яни могли побачити під час її показу в Літературному музеї. Вона присвячена депортованим народам Криму, які навіть після довгих років заслання змогли зберегти власну культуру. «Кримські стежки», у першу чергу – це музичний фільм. Там майже безперервно звучать пісні та мелодії кримських татар, греків, болгар, вірменів та кримчаків. Це та музика, яку ці народи, всупереч обставинам, змогли зберегти як важливу частину власної ідентичності.
«Зараз проходять Дні солідарності з нашими хлопцями, які зараз перебувають у тюрмі, – розповіла організаторка кінопоказу Олена Абіюк, – а ця акція присвячена кримській четвірці. Це Сенцов, Кольченко, Афанасьєв та Черняк. Але в межах нашої акції ми згадуємо не тільки про них. Ми також пам’ятаємо в’язнів у Криму, що уже майже рік знаходяться у тюрмах. І ми таким чином, продивляючись стрічку «Кримські стежки», проявляємо солідарність з цими в’язнями. Стрічка надана київською агенцією «Арт Поле». Ми будемо дивитися на людей, які повернулися з депортації. Які не тільки повернулися фізично, а й змогли зберегти свої духовні цінності».
«Кримські стежки» – це також фільм, присвячений пам’яті про депортацію народів Криму. Його герої згадують події минулого, які вплинули на долю багатьох. Це і окупація півострова нацистами, і депортація, організована совєтською владую, і, нарешті, довгоочікуване повернення додому. Це також долі реальних людей, яких вони знали багато років тому і яких пам’ятають сьогодні.
«Вони зберегли музику свого народу, музику своєї душі, – зазначила Олена Абіюк, – і, звісно, ми всі були дуже раді перемозі Джамали. Але ж ми, мабуть, уявляємо, з яких коренів, з яких першоджерел вона взяла цю пісню. І тому сьогодні наша стрічка присвячена збереженню музикальної душі народів Криму. Це і кримчаки, і кримські татари, і греки, і болгари. Всі, хто повернувся. І ми сподіваємося, що хлопці, що зараз сидять у російських тюрмах, вони також повернуться і збережуть свою душу».
