Харків’ян познайомлять з таємницями українських замків та маєтків

Виставка є частиною соціокультурного проекту «Дивовижна країна», започаткованого кафедрою музеєзнавства та пам'яткознавства Харківської державної академії культури. За задумом організаторів, він має допомогти глядачам зануритися в світ старовинних палаців та маєтків, дізнатися історію їх створення, почути життєві історії, історичні факти та легенди, які склалися навколо них.

«Річ у тім, що наша кафедра реалізує проект під назвою «Дивовижна країна», мета якого – показати всі цікавинки і тим самим привернути увагу наших співвітчизників до країни, в якій ми всі живемо, – розповіла Олена Жукова, завідувачка кафедри, – кожного року тематика виставки змінюється. Цього року ми вирішили познайомити з палацово-парковою архітектурою як видом мистецтва, елементи якої зберігаються на території України. Це значні туристичні об’єкти, які приваблюють мандрівників».

В експозиції можна побачити фото палаців, маєтків, замків та садиб з різних регіонів України. Всі вони по-своєму цікаві. За словами Жукової, в Україні архітектура такого плану відрізняється своєю масштабністю та різноманіттям.

«Річ у тім, що такі величні комплекси, які є на території України, ми мало де зустрінемо, – зазначила вона, – це пов’язано в першу чергу з великими вільними територіями, які характерні для нашої країни. А з іншого боку, це пов’язано з тим, що тут проживали дуже заможні люди. Вони мали можливість вкладати багато ресурсів в будівництво палацово-паркових ансамблів. Тому ми маємо такі масштабні, величні комплекси».

Щоправда, на фото можна побачити, що деякі будівлі знаходяться у вкрай незадовільному стані, а деяким взагалі загрожує подальше руйнування.

«На жаль, їх стан – жахливий, – розповіла Олена Жукова, – наше суспільство не сприймає їх як пам’ятки туризму, не сприймає як пам’ятки, які потрібно не лишень зберігати, а хоча би відвідувати. Як пам’ятки, які здатні приносити кошти, фінансові ресурси, у тому числі і на відновлення громад. Вони використовуються за тим призначенням, яке отримали після революційних подій 1917-1918 років та після 1939 року. Тоді вони були роздані під школи, технікуми, інтернати тощо. І таким чином вони використовуються по сьогоднішній день»