Місцеві політичні еліти та керівникі державних підприємств у Харкові є найбільшими євроскептиками чи, навіть, «єврогальмами» – Експерт

Про це повідомила політолог Юлія Біденко, доцент кафедри політології, кандидат політичних наук ХНУ ім. Каразіна під час публічної дискусії громади та бізнесменів Харкова з командою Team Europe, що відбулася в арт-простірі «Циферблат». Вона об’єднала експертів і громадян, які бачать майбутнє України серед європейських країн.

За данними компанії GfK, якщо в Україні в цілому до процесу євроінтеграції і потенціалу вступу до ЄС 57% респондентів ставиться позитивно, то в Харкові цей відсоток набагато менший  – десь третина населення. Така сама частка, близько до 28%, декларує своє більш позитивне ставлення до інтеграції з Росією чи до Митного союзу. Натомість половина населення Харкова більш нейтрально ставиться до геополітичних орієнтирів.

"Це зрозуміло, бо Харків – дуже прагматичний у питаннях впливу євроінтеграційних процесів та внутрішніх реформ на життя населення", – каже Ю.Біденко.

Вона приводить аргументи, які найчастіше використовують єврооптимісти та євроскептикі. Перші вважають найбільшими придбаннями від угоди про Асоціацію економічний потенціал, безвізовий режим та можливість без паперової волокіти їздити у своїх справах в Європу. 

Натомість речі, які є у євроскептиків, пов’язані з економікою (більше того – з локальним контекстом) – це закриття великих підприємств, які ще в Харкові залишились та працювали. Також це втрата торгівельних зв’язків з Росією і це безробіття. Є ще такий аргумент, який є більше психологізованим, втрата економічного суверенітету – це скупівля українських земель іноземцями та економічне рабство, яке за цим може послідувать.

"Тобто аргументи проти посилення євроінтеграційних процесів базуються на економічних страхах. А аргументи «за» базуються здебільшого на ціннісному виборі, який дуже складно донести до груп, які є нейтральними або євроскептиками", – підкреслює політолог.

За її словами, більшість досліджень розрізняють харків’ян лише за рівнем орієнтації: чи людина проти Європи, чи за Росію, чи вона є нейтральною. Хоча, якщо брати за мету просування цих ідей, роз’яснення та популяризацію цього процесу, потрібно виділити адресні групи,  і працювати саме з ними, вважає Біденко.

Їх чотири: місцеві еліти; менеджмент та працівники місцевих підприємств, у тому числі, державних; малий бізнес; громадські активісти. Вони мають різну "начинку". 

"Перші дві групи є найбільшими євроскептиками чи, навіть, «єврогальмами», бо мають більше, що втрачати. Для місцевих політичних еліт це втрачання ручного керування економікою або політичними процесами міста. Щодо керівників великих державних підприємств, то вони останні два роки в дуже скрутному становищі, тому що 70% експорту з Харківської області було зав’язане саме на Росію. І вони не бачать саме стратегії для себе, і потребують роз’яснення, як саме вони можуть адаптуватися до цих процесів",  - пояснює експерт команди Team Europe.

Що стосується груп малого або середнього бізнесу, і громадянського суспільства, вони є більш-менш оптимістичними. "Але дуже великий розрив між цінностною орієнтацією та розумінням для себе євроінтеграції, як прямої дії", – підкреслює Біденко.

Політолог робить з досліджень GfK, що збігаються з нещодавно оприлюдненими данними фонду «Демократичні ініціативи», наступні висновки: треба перевести діалог про євроінтеграцію для харківської громади на місцевий контекст. А саме: розповсюджувати приклади успіху, пояснювати, що конкретно люди мають робити, щоб стати в своєму бізнесі ближче до європейських реалій. Працюючи з громадськими активістами потрібно навчити їх аргументовано спілкуватися з власною громадою. Цього, на жаль, зараз не вистачає, каже експерт.  

У свою чергу філософ та публіцист Володимир Єрмоленко, доктор політичних студій Вищої школи соціальних наук (Париж), директор європейських проектів ГО «Інтерньюз-Україна» вважає, що завдання громадянських активістів і журналістів – слідкувати за тим, чи доходять реформи до людей. Якщо ні – чому, які причини, як далі тиснути на владу, для того, щоб вони займалися реформами.

«У нас іноді кажуть, що Асоціація – це програма реформ. Ми маємо розуміти, що угода про Асоціацію – передусім, торгівельна угода. Дуже багато сфер для країни не є частиною цієї угоди. Але все одно є механізми взаємодії з європейськими інституціями, через які Україна рухається», – каже топ-менеджер «Інтерньюз-Україна».

Нова ініціатива Представництва ЄС в Україні – група Team Europe має посилити дебати щодо Європи та місця в ній України. Під час своєї першої зустрічі в Харкові в арт-простірі «Циферблат» експерти Тeam Europe підтримали діалог щодо перспектив та потреб Харківщини в контексті євроінтеграції.

Під час публічної дискусії експерти говорили про можливості зони вільної торгівлі з ЄС та те, як ними скористатись підприємцям Харківщини. Локальні члени команди Team Europe акцентували увагу на тому, чи повною мірою Харківщина використовує свій потенціал торгівлі з ЄС; що необхідно, аби товари харківських підприємців з’явились на європейських ринках; де можна отримати інформацію про вимоги експорту до ЄС.