«Місце, де мертві вчать живих» – Юлія Світлична про трагедію Дробицького яру (ВІДЕО)

«Це те місце, де мертві вчать живих, – нагадала Юлія Світлична слова, написані біля підніжжя менори Дробицького яру. – Тут ми вчимося людяності. Тут ми згадуємо історію і усвідомлюємо, до яких страшних наслідків можуть призвести людські рішення. «Ніколи знову» - це ті слова, які завжди повинні бути у нас в пам'яті».

«...Понад яром Дробицким – яблонные
лепесточечки-лепестки,
словно платье воздушное свадебное,
всё разодранное в клочки...», – згадався вірш Євгена Євтушенка.

Представники обласної та міської влади, Посольства Держави Ізраїль в Україні, молодь, громадськість Харківщини вшанували пам'ять розстріляних у Дробицькому яру хвилиною мовчання. Поклали квіти до меморіалу.

«У кожного загиблого було своє ім'я, мрії і бажання, які вже ніколи не збудуться тільки тому, що хтось вирішив, що тим, хто належить до єврейського народу, жити в цьому світі не слід. У нас є моральна відповідальність передати пам'ять про цю страшну сторінку в історії наступним поколінням. Адже те, що відбувалося тут, в Дробицькому яру, – злочин проти людства і моралі», – зазначила Другий секретар Посольства Держави Ізраїль в Україні Аліса Лідерман.

Нагадаємо, всього за місяць – з грудня 1941 по січень 1942 року – в Дробицькому яру розстріляли від 16 до 20 тисяч євреїв. 5 грудня 1941 року у Харкові почався перепис населення, і імена євреїв вносили в особливі списки. 14 грудня 1941 року за наказом військового коменданта всіх євреїв зобов'язали у дводенний термін переселитися в район ХТЗ. Вони жили в робочих бараках, що залишилися після будівництва заводу. День 14 грудня 1941 року і став вважатися відправною точкою трагедії. Кожного дня з гетто виводили групи по 250-300 чоловік, які прямували на розстріл у Дробицький яр.