На Харківщині восени відкриється хаб-школа. Що станеться з іншими освітніми закладами?

Вівторок, 12 квітня 2016, 11:37
В Україні триває реформування освіти. В маленьких містечках і селищах навчатимуться лише молодші школярі, учні 5-9 класів з 1 вересня підуть до об'єднаних «опорних шкіл».
На Харківщині восени відкриється хаб-школа. Що станеться з іншими освітніми закладами?

Мінфін і Міносвіти домовилися з групою донорів про підтримку свого пілотного проекту. Партнерами виступили Уряд США, Western NIS EnterpriseFund, а також компанія «Майкрософт Україна».

«Мета спільних зусиль — надати дітям, що проживають у селах України, можливість отримати якісну освіту з хорошою матеріальною базою, і тим самим — забезпечити їм можливості для отримання подальшої освіти та кар'єрного зростання», — повідомляє Урядовий портал.

Проект передбачає створення 24 «пілотних» опорних шкіл. Для цього укрупнить вже існуючі. «Це дозволить надавати кращу якість освіти для дітей, що живуть в маленьких містечках і селищах», — вважають чиновники.

В кожній області України сформують по одній опорній школі, яка отримає «значні інвестиції на розвиток, в тому числі на створення гарної матеріальної бази та необхідне обладнання кабінетів», «заходи з енергоефективності (пластикові вікна, утеплення школи)».

Навчання у оновлених і модернізованих освітніх закладах розпочнеться вже 1 вересня 2016 року. Очікується, що кількість учнів в цих школах збільшиться за рахунок учнів прилеглих сільських шкіл.

Щоб організувати підвіз учнів та вчителів цьогоріч з держбюджету виділено 600 млн. грн. на придбання шкільних автобусів. Це покриє частину витрат. Ще щось має бути передано з місцевих бюджетів.

Початкові школи залишаться. «Початкова школа є наближеною до місця проживання», — сказав під час презентації проекту заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей, зауваживши, що законом про освіту передбачені альтернативні школи: як сімейні школи, школи одного вчителя, «де будуть ефективно використовуватися кошти і будемо працювати на те, щоб була краща якість».

Проводяться конкурси на на кращий проект опорної школи (хаб-школи). Уряд на це виділяв на області 200 млн. грн. субвенції. Серед умов створення опорної школи – «наявність не менше трьох філій, близько 360 учнів, продовження праці найкращих вчителів».

«Конкурси на кращий проект проводитимуть області, а місцеві органи влади, територіальні громади самі визначатимуть, яка школа має стати в майбутньою опорною. До складу комісії мають бути включені, крім представників обласних департаментів освіти, представники МОНу, Офісу реформ, громадськості та відповідної обласної ради», — йдеться в повідомленні на сайті Кабміну.

Заступниця голови громадського об’єднання «Батьківський контроль» Іванна Коберник попереджає, що з 1 вересня школи, в яких менше 25 учнів (таких понад 600 по всій країні), не будуть фінансуватися централізовано. Громада сама вирішуватиме, чи потрібно утримувати освітній заклад. Натомість з’являться опорні школи. Це торкнеться понад 600

«Держава виділила 200 млн. на їхнє переоснащення, ще 10 млн дасть USAID — щоб зробити по одній взірцевий напакованій школі на область. Але це нічого змінить ні для системи освіти, ні для якості освіти дітей малокомплектних шкіл», — вважає експертка.

Вона порівнює освітнє нововведення з установкою планшетів з маршрутом, прокладеним у GPS-навігаторі, і смартфонів з інтернет-зв'язком у «старезних іржавих волгах», які витрачають 30 літрів бензину на 100 км і «смердять совком».

«Кому добре від «реформи»? Таксисту і продавцю техніки! Інтереси пасажирів? Ні, не чули. Мені прикро, що реформа освіти, яку Арсеній називав своїм пріоритетом, звелася до спроб нафарширувати деякі старі іржаві неекономічні і неекологічні волги сучасною технікою — це як мама і освітянська активістка кажу», — пише вона у блозі на порталі Оsvita.ua.

У інтерв’ю «Громадське радіо» Іванна Коберник звертає увагу: «Знову все підігнали під стандарти і не взяли до уваги кожний окремий випадок. У нас дві третини шкіл, де навчаються менше 100 учнів, вони є неефективними, туди не прийдуть хороші вчителі. З іншого боку є гірські села, на які в середньому найбільше витрачається державних коштів на рік, і які не можна закрити через відсутність доріг, якими б учні їздили в інші села на навчання».

Активістка наголошує, що уряд у проведенні реформ нехтує комунікацією з тими, для кого їх проводить, ігнорує успішний досвід вітчизняних освітян у інших сферах тощо.

«І в нас, безумовно, влітку почнуться протести вчителів, яких звільняють. І батьків, які не захочуть відпускати школи невідомо куди. І тут потрібна комунікаційна робота: батькам мають роз’яснити, показати нові класи і умови, провести по маршруту до нових шкіл, гарантувати, що діти не залишаться голодними тощо. А замість цього місцева влада може злякатись і продовжити фінансувати неефективні школи, щоб припинити невдоволення людей», — припускає Іванна Коберник, підсумовуючи, що потрібно залучати громаду, зокрема батьків, та обов’язково прозоро інформувати по всім процесам.

comments powered by HyperComments