У Велику середу Церква викриває зрадництво Іудине
Остання ніч, проведена Христом у Віфанії — з вівторка на середу. «В будинку Симона прокаженого уготована була для Спасителя вечеря. Жінка-грішниця, довідавшись, що Він возлежить в будинку фарисеєвому, приступила до Нього з алавастровою посудиною миру цільного дорогоцінного і вилила Йому на голову, в знак своєї любові і благоговіння до Нього (Лк. 7, 36-50). Учні Його шкодували про трату миру, вони говорили: що можна його було, продати більше ніж за триста динаріїв і роздати убогим. Але Ісус Христос заборонив бентежити жінку і похвалив її: вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро творити; Мене ж не завжди маєте, сказав Він. Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння. Істинно кажу вам: по всьому світу де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано про неї і про те що вона зробила», — пише на своїй фейсбук-сторінці іерєй Української православної церкви Київського патріархату Ігор Маяк з посиланням на матеріали протоієрея Миколи Капітули.
У повідомленні зауважується, що добрим ділом, за словом Христовим, варто вважати не лише «благотворіння ближнім нужденним, а й посильне вираження любові до Бога і ближніх, не одне благотворіння ближнім, але і приношення Самому Богу, Якого не бачимо, Який благодатно присутній у храмах».
«Коли Ісус Христос сидів при столі в будинку Симона, первосвященики, книжники та старійшини іудейські, постійно спостерігаючи за Господом, зібравшись у первосвященика Каяфи, радилися, як би взяти Ісуса Христа хитрістю і вбити. Але говорили: Та не в свято, щоб не сталось заколоту в народі. Тоді до беззаконного зборища приходить Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти учнів Ісуса Христа і пропонує: що дасте мені і я вам видам його? З радістю прийняли неправедні судді підступний умисел Іуди, зараженого користолюбством, і дали йому тридцять срібняків. І з того часу невдячний учень шукав зручного часу щоб зрадити Спасителя світу», — цитує ієрей Святе писання.
За словом Христовим поводиться Церква: у Велику середу згадує особливо про жінку-грішницю, що вилила миро на голову Спасителя, а також викриває зрадництво Іудине. «Почуйте всі срібролюбці, що страждаєте Іудиною хворобою, почуйте і стережіться пристрасті сріблолюбства. Якщо той, хто перебував з Христом, творив чудеса, користувався таким вченням, падаючи в таку безодню від того, що не був вільний від цієї хвороби: то тим більше ви, що не чули навіть Писання і завжди схиляєтесь до теперішнього, відразу можете бути схоплені цією пристрастю, якщо не будете докладати безперестанного піклування», — наголошує святий отець.
Ігор Маяк витлумачує: «Як же Іуда зробився зрадником, запитаєш ти, коли він покликаний Христом? Бог, закликаючи до Себе людей, не накладає необхідності і не робить насильства над волею тих, котрі не бажають обрати чесноти, але застерігає, подає поради, все робить, всіляко намагається, щоб спонукати їх стати добрими: якщо ж деякі не бажають бути добрими, Він не примушує! Господь обрав Іуду до лику апостолів, тому що він спочатку був гідний цього обрання».
У Велику середу на утрені Православна Церква благовістить пророчі слова Господа про власну смерть і про прославлення Бога Отця.
