У Празі розкопано могилу Олександра Олеся – коментар МЗС України

Вівторок, 3 січня 2017, 20:51
Сьогодні, 3 січня у Празі примусово ексгумували могилу письменника та поета Олександра Олеся, а його тлін перемістили до депозитарію Ольшанського цвинтаря в Чехії. Українські дипломати прагнуть домогтися перепоховання літературного діяча.
У Празі розкопано могилу Олександра Олеся – коментар МЗС України

На місці, де була могила Олександра Олеся, тепер похований Володимир Михайлишин – виходець з України, який донедавна доглядав поховання Олександра Олеся та сплачував необхідну ренту.

За інформацією Міністерства закордонних справ України, після смерті Михайлишина його син, як законний спадкоємець, прийняв рішення про захоронення батька у згаданому місці.

За втручання Посольства України в Чехії, останки Олександра Олеся та дружини були переміщені до депозитарію кладовища до моменту рішення родичів Олександра Олеся, які проживають в Канаді, щодо місця остаточного захоронення останків. Президент України Петро Порошенко доручив МЗС взяти під контроль питання поховання письменника.

Після відповідного рішення Посольство України в Чехії вживатиме всіх заходів для належного перепоховання останків Олександра Олеся та його дружини.

МЗС України тримає питання перепоховання Олександра Олеся на особливому контролі.

Довідка

Олександр Олесь (23 листопада (5 грудня) 1878 – 22 липня 1944) – український прозаїк і поет. Народився у Білопіллі Сумської області. Жив у Празі. Батько одного з лідерів ОУН, письменника і археолога Олега Ольжича. Молоді роки провів у селі Верхосулі. У чотири роки навчився читати. Закінчив початкову школу і двокласне училище. У 1893 році вступив до хліборобської школи в Дергачах Харковського району. Брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'явилися його перші вірші. Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але незабаром через матеріальні нестатки змушений був залишити його. У 1903 році вступив до Харківського ветеринарного інституту. Вирішальною подією в житті Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника Котляревському в Полтаві. Там він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою. У 1905 році альманах «Багаття» вперше опублікував твори поета. У 1907 році за сприяння відомого історика Олександри Єфименко, яка високо оцінила вірші молодого автора, на кошти українського громадського діяча Петра Стебницького вийшла його перша збірка віршів «З журбою радість обнялась» під псевдонімом Олександр Олесь. У 1917 році Олесь видав нову книгу віршів, в якій висловлював надію на відновлення української державності. Однак після більшовицького жовтневого перевороту опинився за кордоном. Еміграція стала трагедією життя поета. Періодично жив в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Видав за кордоном ряд збірок, основна тема яких – туга за Україною. Помер незабаром після того, як отримав повідомлення про загибель сина, Олега Ольжича. Похований на Ольшанському цвинтарі в Празі.

За чеськими законами, після поховання родичі або друзі померлих мають сплачувати ренту за місце на цвинтарі в розмірі приблизно 20 тисяч чеських крон за десять років.

comments powered by HyperComments