Незавершена історія визволення. 23 серпня присвячується

Юлія Гуш  |  Четвер, 22 серпня 2013, 12:00
День 23 серпня для вшанування пам'яті жертв усіх тоталітарних режимів обраний не випадково: саме того дня 1939 року був підписаний сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа, який оформив союз двох тоталітарних систем – нацистської і радянської. Систем, які стали своєрідним символом того, настільки далеко може зайти тиранія і скільки жертв вона може забрати в ім'я своєї могутності.
Незавершена історія визволення. 23 серпня присвячується

Але для пересічних харків’ян цей день має зовсім інше значення. Якщо спитати, чим знаменна дата 23 серпня, то більшість, напевне, відповість, що це день визволення Харкова від нацистських загарбників. На цей день зараз припадає святкування Дня міста [- перші дні міста в 1980-1990 роках святкувались в інші місяці], яке традиційно проводиться з широким розмахом: з концертами, масовими гуляннями, виступами політиків та високопосадовців. Цей день – гучне, веселе свято і мало хто замислюється про його іншу, менш привабливу та блискучу сторону.

Напередодні цієї дати 20 серпня в харківському незалежному культурному центрі INDIE (вул. Чернишевська, 4/6) пройшла відкрита дискусія під назвою «Змова нацизму та комунізму 23 серпня 1939 року та Правда про остаточне визволення Харкова у серпні 1943 року». В ході якої були розглянуті та оцінені маловідомі історичні факти, що стосуються воєнних та повоєнних років минулого століття, розвінчані певні міфи, за які і по сьогоднішній день продовжують чіплятися, та порівняні дві тоталітарні системи, одна з яких так і не була засуджена.

«Що стосується комунізму: він ще не був переможений і чекає свого Нюрнбергу», поділився своєю думкою Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи (ХПГ), - «Я думаю, що це є абсолютно необхідним, як би багато часу пройшло. Необхідно засвідчити, які саме злочини були скоєні цим режимом, назвати тих, хто їх скоював, назвати ці злочини злочинними, дати їм правову оцінку і відзначити пам'ять їх жертв. Якщо це не буде зроблено, то, я думаю, ті країни, які існують на території колишнього СРСР приречені на те, що їх досвід буде обтяженим важкою пам’яттю про ці злочини і про їх жертв.

Більшість учасників дискусії дотримувалися подібної точки зору: більшовицький режим потрібно засудити так, як це було зроблено з режимом нацистським, а подіям тих буремних років дати всебічну і об’єктивну оцінку. І головне – ні в якому разі їх не забувати, адже разом з забуттям не можливо буде зробити ні те, ні інше.

//blogs.korrespondent.net

Також на відкритій дискусії була презентована книжка Валерія Вохмянина, Андрія Парамонова та Олександра Подопригори «Харьков, освобожденный навсегда. Август 1943 г.», в якій автори розповідають про невідомі та приховувані сторінки історії повоєнного Харкова. Це – унікальне видання, адже документи і факти, подані в книзі, публікуються вперше. Яка мета цієї роботи? На це питання автори відповідають, що просто хотіли розповісти людям правду.

comments powered by HyperComments