Гендер у центрі уваги
Нещодавно в місті пройшов перший в Україні Глобальний гендерний форум, в якому взяли участь більше 300 активісток, громадських діячок та високопосадовиць. Під час всього заходу вони не тільки говорили про лідерські можливості жінок чи їх участь у прийнятті управлінських та громадських рішень, а й згадали низку суто гендерних проблем, починаючи з розриву в заробітній платі і закінчуючи домашнім насиллям.
Зокрема, під час відкриття форуму було сказано, що українські жінки отримують на 36% меншу зарплату ніж чоловіки при рівних посадах та навичках. Відповідна інформація була надана Державною службою статистики. А згідно результатам інших досліджень, цей розрив ще більший. Що, в свою чергу, суперечить взятим Україною міжнародним зобов’язанням.
Проте нерівні економічні права здатні шкодити не тільки іміджу окремо взятої країни – впевнені спікерки. Наприклад, Марина Порошенко наголосила, що гендерний розрив у сфері зайнятості та обмеження жінок в доступі до ринку праці може принести шкоду глобальній економіці. Так, згідно оцінкам експертів міжнародного економічного форуму, Східна Азія щорічно втрачає до 45 мільярдів доларів за рахунок обмеженого доступу жінок до можливостей працевлаштування. Тому питання гендерної рівності – це не просто модний європейський бренд, а й інструмент фінансового процвітання та невід’ємний чинник побудови безпечного і толерантного суспільства.
Разом з економічно нерівністю виступальники згадали куди більш гостру проблему – а саме, насильство в сім’ї, про яке до сих пір не прийнято говорити відкрито. «Це 150 тисяч жінок, які потерпають від насильства та отримують каліцтва, це 3 мільйони дітей, які є жертвами та свідками домашнього насильства, це 95% жінок та дітей серед безхатченків, які ідуть з дому тому що там вони потерпали від насильства, – розповідала нардепка Ірина Луценко, – це трудова еміграція через неможливість отримати тут заробітну платню. А це значить – торгівля людьми, трудова чи сексуальна експлуатація».
Зокрема, була приділена увага насильству в родинах переселенців та учасників АТО. Спікери підкреслили, що Україна зараз переживає тяжкі часи. Через війну на Сході чимало людей втратило свої домівки, роботу, звичний побут, чимало військових, повернувшись з фронту, не були адаптовані до мирного життя. Ці всі проблеми та негаразди, які не знаходять грамотного рішення, можуть вилитися в домашнє насильство.
Також під час відкриття форуму зринала тема, про яку вже давно говорять представники правозахисних організацій. Мова йде про ратифікацію Стамбульської конвенції, яка має на меті запобігання та боротьбу з домашнім насильством. Зокрема, тим, що направлене проти жінок. До речі, минулого року Верховна рада відправила даний проект на доопрацювання. На думку деяких депутатів, як то Юрія Солов’я, представлені там норми «руйнують українську ідентичність» та суперечать християнським цінностям. Тому питання щодо ратифікація все ще залишається відкритим.
Загалом, на відкритті форуму неодноразово лунали тези щодо того, що сучасне суспільство повинне дотримуватися гендерної рівності, а кожна особистість заслуговує поважливого ставлення без упереджень і дискримінації. Тема не нова, хоча нерідко стає об’єктом нападок консерваторів, які вбачають в цьому напад на традиційні скрєпи. Тут можна згадати законопроект щодо запобігання домашньому насильству чи поправки до закону проти дискримінації на робочому місці, які стають об’єктом осуду з тих самих причин. Поки важко сказати, що принесуть такі обговорення і чи виллються вони в реальні законодавчі ініціативи. Але те, що таким темам приділяється скільки уваги – це вже, свого роду, прогрес. Принаймні, слово «гендерний» потроху перестають боятися і ототожнювати його з чимось страшним та «не нашим».
