Як Самокиш створював у Харкові картину «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким»

         Колектив історичного музею в Харкові у червні 1934 р. запропонував М. Самокишу для музейної експозиції створити велику батальну картину на тему війни українського народу проти польської шляхти в сер. 17 ст. Микола Семенович радо відгукнувся на пропозицію та запропонував вченій раді музею написати картину про бій полковника Максима Кривоноса із князем Яремою Вишневецьким. Принагідно зазначимо, що деякі сучасні історики ставлять під сумнів факт бою Максима Кривоноса із Яремою Вишнивецьким, оскільки вважають, що сам князь не брав безпосередньої участі у подіях під Махнівкою на Вінниччині 1648 р., а підрозділ Кривоноса тоді очолював не сам полковник Максим Кривоніс, а його син.

         Як би там не було, але вчена рада Українського історичного музею в Харкові (так тоді називався Харківський історичний музей) одностайно погодилася на пропозицію М. Самокиша створити картину саме про бій Максима Кривоноса із Яремою Вишневецьким. Для роботи над картиною М. Самокишу була виділена кімната у приміщенні самого музею, який тоді знаходився на Сергіївському майдані, а ту робочу кімнату в музеї М. Самокиш жартівливо називав «келія». На жаль, будівля музею, де М. Самокиш створив картину «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишнивецьким», була зруйнована під час бойових дій 1941–1943 рр., її залишки розібрали і зараз на її місці посаджені дерева.

   
   С. Бесєдін: "Портрет М.Самокиша"                    Микола Самокиш

         Робота над картиною тривала 4 місяці. Кожного дня із червня по вересень 1934 р. М. Самокиш приходив до музею о 10 ранку і працював над замовленою картиною до 6 вечора. Першим, кого зобразив М. Самокиш на полотні, був полковник Максим Кривоніс, а потім художник поступово заповнював картину персонажами других планів. Миколі Семеновичу дуже допомагало те, що картина створювалася в історичному музеї, оскільки він завжди міг мати під рукою оригінальні артефакти козацьких часів, які зображував на полотні.

         Коли М. Самокиш працював над картиною «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким», у робочу кімнату, де він її писав, підселили  художника Віктора Масленикова. Микола Семенович знав його досить добре і спочатку був не проти такого сусідства. Але В. Маслеников зловживав алкоголем і скоро почав заважати працювати М. Самокишу, тому він попросив співробітників музею переселити В. Масленикова з  робочої кімнати. Працівники музею примудрялися певними хитрощами «виманювати» В. Масленикова із кімнати М. Самокиша саме у час, коли той  працював над картиною, аби він міг закінчити роботу.

         У вересні 1934 р. М. Самокиш повідомив керівництву Харківського історичного музею про завершення роботи над полотном «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким». Для прийняття картини була скликана комісія із 25 осіб, до якої входили історики, художники, музейні працівники та мистецтвознавці. Члени комісії зазначили, що картина виглядає недопрацьованою і митець має ще трохи удосконалити свій твір. Зауваження членів комісії були описані аж на 22-х сторінках протоколу, отже М. Самокиш після висловлених побажань низько вклонився, подякував за критику і попросив ще 2 тижні на  доопрацювання картини.

Микола Самокиш, «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931)

         Наступні 2 тижні, М. Самокиш, так само, як і попередні 4 місяці, приходив до історичного музею о 10 ранку і цілий день проводив у своїй робочій кімнаті, однак жодних змін у картину «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» художник не вносив. Звичайно, члени комісії про це не здогадувалися, а коли минуло 2 тижні, відведені на доопрацювання, і приймальна комісія знову зібралася для обговорення картини, то усі, як один, хвалили митця і прийняли його роботу без зауважень.

         Картина «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» (внизу) була однією з улюблених робіт М. Самокиша. Нерідко він заходив в   історичний музей в Харкові, щоб розповісти іншим художникам, почесним делегаціям та й звичайним відвідувачам про свій мистецький твір. Нині картина Миколи Семеновича Самокиша «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» зберігається в Києві у Національному художньому музеї України і є чудовим прикладом українського батального живопису.

                   Микола Самокиш, «Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким» (1934)

Використана література:

1.    Бесєдін С. Незабутнє. Зустрічі з Миколою Семеновичем Самокишем / Сергій Бесєдін. // Прапор. – 1976. – №10. – С. 105–108.
2.    Бесєдін С. Незабутнє / Сергій Бесєдін. // Прапор. – 1976. – №11. – С. 105–107.