Більше ніж просто лайка

Люди лаються. Це факт. На політиків, які розчаровують знову та знову. На сусідів, які кожен день влаштовують скандали. На хамів в громадському транспорті. На агресивних і дурних юзерів соціальних мереж. Та і просто на людей, які дратують та дошкуляють. Асортимент відповідних слів та виразів великий, кожен знайде своє в залежності від смаку та ситуації. Але часом люди зупиняють свій вибір на тих, які по-хорошому вживати не варто.

«Дебіл», «ідіот», «даун», «аутист», «ДЦПешник», «шизик», «хворий», «імбецил», «псих(опат)», «зайвохромосомний» та й просто «рак мозку». Люди вживають ці слова, коли їх хтось дратує чи викликає невдоволення. Не матюк, тому що тут такого? Але мало хто з них знає, мало хто замислюється над тим, що за цими словами криються реальні медичні діагнози і реальні люди. А їх вживання може нанести їм шкоду, навіть якщо лайка направлена на зовсім сторонніх осіб.

Вася Пупкін: «Шо, мені диктують як правильно лаятися?! От дебіли!

А тепер трохи етимології: слово «дебіл» походить від терміну, що позначає слабкий ступень олігофренії. «Даун» – від синдрому Дауна, генетичної аномалії, яку спричинює присутність додаткової хромосоми. А «рак мозку» – це взагалі онкологічне захворювання. Від якого, до речі, люди помирають. Насправді, це не просто лайка, яка проходять мат-цензор. Все набагато глибше.

«Наш син навчається в четвертому класі, – розповідає Ольга Шевелєва, – і коли одна дитина обізвала іншу «дауном», то мудра вчителька їх зупинила та сказала: «Давайте ми поговоримо, що саме означає «даун». І коли вона пояснила дітям, що це за люди, чому вони так називаються, наш син встав та сказав: «У мене сестра така. І вона – класна»».

Часом подібне можна почути не тільки від необізнаних дітей, а й від політиків. Ольга згадувала, як київська організація «Даун синдром» подала петицію проти депутата Ляшка, який під час своєї промови вжив слово «дауни». Це спричинило значний суспільний резонанс. Активісти відправили йому відкритого листа та змусили нардепа вибачитися.

«Бо має бути якась етика у людей, які стоять при владі, – підкреслила вона, – і якщо вони дають негативний приклад, то про що ми будемо говорити в суспільстві… Мене це зачіпає і я намагаюсь не залишити без коментаря такий момент. Особливо що стосується хвороб, якими обзивають, які стають негативними словами. Зараз навіть з’явилось нове слово – «зайвохромосомний», яке вживають паралельно до «дауна». Я вважаю, що це принизливо. Для батьків, для суспільства».

Часом лайка будується не тільки на назвах хвороб, які прямо впливають на інтелектуальні якості чи поведінку людини. Бо як вам такий вираз – «ДЦПшник»?

«Слово – це найбільш велика сила на землі! Воно передує всьому, – розповідає Віктор Барбінягра, – спочатку воно народжується в нашій свідомості, переростаючи в думки та бажання. А потім, трансформуючись в слова у нашому мовленні, воно переростає у вплив. Я ніколи не чув, щоб назву моєї хвороби використовували проти мене як образу. Але будь-який вид образ не є прийнятним. Будь-яка людина має бути вищою за це».

Що з цими словами не так? Так, по-перше, вживання подібної лексики сприяє розповсюдженню ейбілізму – дискримінації людей за станом їх фізичного та психічного здоров‘я. По-друге, це сприяє стигматизації людей, які мають серйозні захворювання. По-третє, це, як можна було переконатися, може образити та засмутити їх самих чи їхніх родичів.

Слова мають значення. Вони здатні впливати як на окрему особистість, так і на суспільство загалом – варто тільки стати їм загальновживаними. Свобода слова – це чудово, але ми несемо відповідальність не тільки за те, що робимо, а й за те, що говоримо. Тому чи так страшно трохи «урізати» асортимент власної лайки для того, щоб не ображати сторонніх людей?