Якою у давнину була Дворічна, що на Харківщині

Сучасний центр Дворічної, фото А. Парамонова

Засновником Дворічної був житель Нового Осколу, український козак, який вийшов з гетьманщини ще до 1656 року – Василь Бакаринський (Бакаревський). На весні 1666 року він запропонував на татарському перелазі по річці Оскіл побудувати фортецю і заселити 1000 дворів з малоросійських містечок. Валуйський воєвода Іван Позняков оглядав урочища по Осколу у зв’язку із пропозицією Бакаринського. Але заселити таким великим числом Дворічну не вдалося, у 1670-ті роки було тут всього 200 українських сімей і ніякого воєводського управління.

Фортеця «Двуречный городок» була побудована за Бєлгородською смугою дубовим лісом з п’ятьма глухими баштами та проїзними воротами. Рів який оточував фортецю був укріплений дубовим лісом. Фортеця і жителі входили до складу Харківського козачого полку.

Частина Ізюмської смуги з показанням Дворічної (по В. Загоровському)

Вже у 1668 році на тільки засновану фортецю напали прибічники Івана Сірка, та жителі «Двуречного городка» залишились вірними московському цареві. За іншими відомостями, поруч із козаками Івана Сірка були у два татарські мурзи, які виступали союзниками гетьмана Дорошенка.

Після подій 1669 року отаман Василь Бакаринський перебував у Москві із своїми осавулом Опанасом Трохимовим та прапорним Максимом Яковлєвим, де вони «били челом о жалованье». Бакаринський отримав англійське сукно, а осавул та прапорний по доброму сукну.

На 1677 рік ми бачимо у Дворічній сотником Івана Трофімова, який був осадчим у 1675 році слободи Куп’янка (сучасний Куп’янськ).

19 червня 1678 року Дворічна пережила татарський напад, сотник Григорій Федоров писав, що татари багато людей вбили, увели в полон, слободи спалили, залишилась тільки фортеця в якій було завбільшки 200 служилих та «жилецьких» людей. У 1679 році фортецю обороняли 33 черкаси городової служби.

Навесні 1680 року «Двуречный городок» увійшов до складу тільки заснованої Ізюмської оборонної смуги, тут проживало 54 сім’ї українців. І знову татарський напад, був спалений посад, татари викрали увесь скот.

«Сметная книга» 1682 року, початок документу (РДАДА, м. Москва)

«Сметная книга» 1682 року складена дворічанським отаманом Микитою Силіним. Він писав, що стрільців та пушкарів у Дворічній не було, а черкас городової служби налічувалося 43, серед них: Ігнат Семенов, Василь Тімофєєв, Андрій Єлісєєв, Костянтин Лук’янов, Івашка Зотов, Григорій Андрєєв, Мирон Антонов, Кузьма Михайлов, Ілля Гаврилов, Аверка Микулаєв, Моісєй Абакумов та інші.

Артилерія фортеці «Двуречный городок» складалась з одної залізної пищалі та 30 ядер до неї, і двох затинних пищалей, які ще називали гаковниця. Пороху до них було півтора пуда.

На 1683 рік ми бачимо, що фортеця погнила, а городову службу несуть отаман на коні с пищаллю, козаків на конях с пищалями 35, на коні без пищалі 1, без зброї 12.

Дворічна на топографічній мапі 1950 року

На 1701 рік фортецю у Дворічному сотником записаний Якушко Федорович Сичов, а серед 133 черкас городової служби були: Яків Іванович Мовчан, Лесько Сидоров, Іван Тихий, Грицько Андрєєв, Ігнат Тимофєєв, Іван Мураховець, Стецько Ігнатецький, Яків Чалий, Лукьян Коваленко, Петро Кудолаєнко, Іван Шаповал, Грицько Карась, Іван Гончаренко, Матвій Лелюк, Семен Чмих, Мартин Панченко, Федір Мартовецький, Антон Шевченко та інші.

Залишків фортеці у сучасній Дворічній не залишилося.