Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у Зачепилівській ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» започатковує проект дослідження електорального ракурсу децентралізації на Харківщині, відслідковуючи основні тренди виборчої кампанії. Перший аналітичний матеріал з анонсованого циклу присвячено виборам у Зачепилівській ОТГ. 

Зачепилівська громада: шлях до об’єднання

Зачепилівський район розташований на південному заході Харківщини та межує з Дніпропетровською і Полтавською областями. Сама Зачепилівка знаходиться всередині «трикутника» великих обласних центрів (Полтава-Дніпро-Харків), причому Харків – найвіддаленіший від неї. Протягом тривалого часу територія району відносилась саме до Полтавської губернії, і на сьогодні тісні зв’язки Зачепилівщини з усіма трьома областями зберіглися.

Наприклад, зареєстровані в Дніпропетровській області підприємства активно орендують землю в Зачепилівському районі (а податки сплачують за місцем реєстрації, на що жаліються «місцеві»). А мешканці сіл, що межують з Полтавщиною (Чернищина, Руновщина, Малий Орчик), за медичними послугами частіше звертаються до Карлівського району, і загалом більше тяжіють до Полтавщини.

Напевно, саме територіальний фактор став перепоною на шляху виконання закладеного в Перспективний план формування ОТГ принципу «один район – одна громада». Рішення про об’єднання підтримали 6 з 10 місцевих рад – відмовились три вищезгадані, наближені до Полтавщини, сільські ради, а також Новомажарівська. Відстань від села Нове Мажарово до Зачепилівки в декілька разів більша за відстань до міста районного значення Дніпропетровської області, Перещепино.

Ще один фактор – фінансовий: наприклад, на території, що відноситься до Новомажарівської сільскої ради, розташована автозаправка, і віддавати контроль за доходами від неї Зачепилівці «місцеві» не бажають. Прикордонні з іншими областями села намагалися об’єднатися в альтернативному до Перспективного плану форматі, але не змогли узгодити це на урядовому рівні.

І третій фактор небажання як сільських керівників, так і самих мешканців приєднуватись до Зачепилівської ОТГ – негативні очікування щодо освітньої реформи. Прагматична статистика недоцільності утримання на балансі неукомплектованих шкіл у селах не переконує місцевих – люди проти закриття власних шкіл та переведення учнів до опорної в Зачепилівці, але у разі приєднання до ОТГ, рішення де-факто прийматимуть у центрі. В той же час не виключено, що ці 4 сільських ради доєднаються до Зачепилівської ОТГ вже після проведення виборів.    

У результаті, на сьогоднішній день Зачепилівська ОТГ об’єднує 18 населених пунктів, в яких проживають понад 10 тисяч мешканців (8010 виборців). У самій Зачепилівці проживає приблизно 45% виборців, і якихось альтернативних центрів впливу в новій ОТГ, ймовірно, не проявиться.

Економіка Зачепилівської ОТГ ґрунтується на аграрному секторі. Раніше на території  району було декілька промислових підприємств (філіал Харківського радіозаводу, цегловий завод, маслозаводи, хлібопекарні, харчові комбінати), але зараз вони не функціонують. Через інтернетизацію місцева молодь відкриває для себе багато можливостей працевлаштування за кордоном, також значна частина мешканців їздить працювати в Дніпро та Красноград. Постійне населення Зачепилівки та сусідніх сіл – це, переважно, люди пенсійного віку, які й обиратимуть 29 жовтня, хто вестиме їхню громаду в «децентралізоване майбутнє».     

Електоральні традиції та претенденти на обрання 29 жовтня

В електоральном ракурсі Зачепилівський район належить до західного «проукраїнського поясу» Харківщини, стабільно демонструючи високу підтримку так званих «проукраїнських» політичних сил (відповідні дані наведені в таблиці нижче). Подібні узагальнення не є стовідсотково методологічно коректними, але допомагають скласти уявлення про електоральну-географічну специфіку різних територій Харківщини.

Одночасно з президентськими виборами в 2014 році у Зачепилівці відбулися дострокові вибори селищного голови, на яких сьогоднішнього голову Юрія Кривенка вперше було обрано на посаду: з результатом 32,7% проти 28,3% він переміг багаторічного селищного очільника Григорія Запорожця. У жовтні 2015 року Юрій Кривенко успішно переобрався, знову перемігши Григорія Запорожця (675 голосів проти 258), який, доречи, балотувався від «БПП-Солідарності». Сам Юрій Кривенко і у 2014-му, і у 2015-му році балотувався від «Батьківщини», щоправда, слід зазначити, що деякі опозиційно налаштовані місцеві журналісти підкреслювали, що районна організація «біло-сердешних» є «філіалом» президентської партії.

Так чи інакше, діючий голова від «Батьківщини» дійсно успішно співпрацює з секретарем селищної ради від «БПП-Солідарності», Лесею Безчасною. В Зачепилівській районній раді президентська партія також входить до коаліції, а головою ради є представник «БПП-Солідарності» Леонід Данилович Глянь (який, до речи, посів останнє «прохідне місце» на виборах 2015 року, отримавши у своєму окрузі 29,7% голосів). Його брат, Іван Данилович Глянь, є депутатом Харківської обласної ради від Зачепилівського району (в 2015 році також обирався від «БПП-Солідарності»). 

А на вибори 2017 року Юрій Кривенко балотується вже у якості кандидата від «БПП-Солідарності». Його опонент – Анатолій Омельченко, мешканець Зачепилівки, очолює місцеву громадську організацію волонтерів та ветеранів АТО. Альтернативний кандидат має партійний квиток «Укропу», але балотується в статусі самовисуванця. На виборах депутатів районної ради в 2015 році Анатолій Омельченко був «першим номером» у списку кандидатів від «Укропу» (тобто не балотувався в якомусь конкретному окрузі), і, ймовірно, саме завдяки йому партія подолала прохідний бар’єр. Місцеві мешканці відгукуються про Анатолія Омельченка, в цілому, позитивно – кажуть, що він був у АТО, та відзначають його комунікабельність і дипломатичність.

Цікава деталь: на сайті ЦВК щодо офіційного місця роботи Анатолія Омельченка (станом на вересень-жовтень 2015 року) зазначено наступне: «директор територіального центру соцобслуговування Зачепилівської районної державної адміністрації». Цей зв'язок Анатолія Омельченка з районною владою дозволяє сформулювати щонайменше дві гіпотези стосовно реальної мотивації його участі у виборах:

1. він справді є альтернативним кандидатом, опозиційним до діючого голови;
2. він є «технічним кандидатом», участь якого допоможе уникнути незручної ситуації з безальтернативними виборами «радянського зразка» (до речи, такі випадки з «бюлетенями лише на одну фамілію» є не поодинокими на рівні українських селищ).

За інформацією Територіальної виборчої комісії, всього на вибори в 26 одномандатних округах Зачепилівської ОТГ зареєструвалися 92 кандидати (з них 19 самовисуванців, та 73 представники 4-х партій – «БПП-Солідарності», «Батьківщини», «Відродження», «Укропу»). 13 округів розташовано на території Зачепилівки, ще 13 – в межах інших населених пунктів, які увійшли до складу об’єднаної громади. 

Очікування та перспективи

Було б перебільшенням стверджувати, що місцеві мешканці чекають на кардинальні зміни після проведення виборів і переходу ОТГ з 2018 року на прямі взаємовідносини з держбюджетом. Хоча представники влади сподіваються на значне зростання місцевого бюджету, посилаючись на приклади інших ОТГ Харківщини.

Стосовно стратегічних планів розвитку – це все «у перспективі», хоча за логікою, мало б передувати об’єднанню. Місцева влада співпрацює з Центром розвитку місцевого самоврядування у Харківській області, і розраховує найближчим часом розробити деталізований план розвитку громади. Основний акцент планується зробити на залученні інвестицій та розкритті аграрного потенціалу ОТГ, в якій, за великим рахунком, головний актив – це земля. Зокрема, в планах – створення сільськогосподарських кооперативів. 

Враховуючи географічне положення Зачепилівки, також деякі перспективи є у напрямі екологічного та етно-туризму, з розрахунком на мешканців Харкова, Дніпра та інших великих міст, що знаходяться на відстані до 150 км від центру громади. На території ОТГ є глиняні поклади, тому «місцеві» сподіваються, що децентралізація дозволить їм відродити традиційні гончарні ремесла і допомогти Зачепилівці стати регіональним центром етно-туризму (на кшталт Опішні на Полтавщині).      

Якщо розглядати найближчі перспектив ОТГ і, безпосередньо, вибори, то слід відзначити, що Юрій Кривенко є фаворитом електоральної кампанії. Досить ймовірно, що йому вдасться не лише переобратися, але й здобути лояльну більшість в новоутвореній раді. Партійний фактор на локальних виборах має мінімальний вплив на голосування виборців, які орієнтуються на особистості. В той же час для харківської команди «БПП-Солідарності» з багатьох причин важливо показувати переможні результати на виборах будь-якого рівня.

Зачепилівський район традиційно демонструє досить високий рівень активності виборців (особливо на фоні, в цілому, пасивної Харківської області), хоча досвід інших ОТГ вже засвідчив невеликий інтерес мешканців об’єднаних громад до виборів такого низького рівня. Навряд чи слід очікувати на якісь суттєві кадрові зміни в місцевому політичному балансі сил, і, ймовірно, саме старій владній команді доведеться вдихати нове життя в Зачепилівку та сусідні села завдяки додатковим ресурсам від децентралізації.

Висновки

1. Ще на початку процесів добровільного об’єднання громад у 2015 році Володимир Гройсман (на той час голова парламенту) зазначав, що децентралізація – це чи не єдиний спосіб урятувати українське село. Приклад Зачепилівського району добре демонструє всю гостроту проблеми – тотальний занепад промисловості, демографічна криза і де-факто виживання людей завдяки особистому селянському господарству. Зокрема, за даними Головного управління статистики в Харківській області, за січень-липень 2017 року в Зачепилівському районі було зареєстровано 84 живонароджених та 168 померлих. Сума заборгованості з зарплати за липень зросла на 53% (хоча в абсолютних величинах і складає відносно незначну суму – 316 тис. грн.).

2. Згідно Перспективного плану формування територій громад у Харківській області Зачепилівська ОТГ мала об’єднати увесь відносно невеликий район (15,1 тис. осіб), однак на сьогоднішній день цього не сталося. Чотири сільські ради відмовились від об’єднання: окрім традиційних для усієї України причин (перш за все, небажання сільських голів поступатися владою та ресурсами), є й територіально-логістична специфіка – ці «периферійні» села більше орієнтовані на Полтавську і Дніпропетровську області. У підсумку, рішення про об’єднання ухвалили 6 з 10 місцевих рад, але не можна виключати, що інші сільські ради забажають доєднатися до ОТГ у майбутньому.             

3. Зачепилівщина традиційно демонструє відносно високу явку на виборах, а також, у порівнянні з іншими районами Харківщини, є сприятливою в електорально-географічному сенсі територією для так званих «проукраїнських» («промайданних») сил. Утім, на виборах селищного і сільського рівня партійна приналежність кандидатів, напевно, набагато більш важлива для самих партій, ніж для виборців. Український неопатримоніальний режим створює механізми кооптації місцевих лідерів впливу до президентської сили, тому не варто дивуватися тому, що одні й ті самі політики змінювали ідеологічно полярні партійні проекти, які на той час були партіями влади. Нормативно-процедурний аспект децентралізації не змінює, а відтворює ту ж логіку – місцеві селищні та сільські голови де-факто на кожному кроці створення та подальшого функціонування ОТГ мають взаємодіяти з вертикаллю державних адміністрацій та їхніх квазі-громадських організацій. Цю ж модель яскраво ілюструє приклад Зачепилівської ОТГ, де діючий селищний голова двічі обирався від «Батьківщини», а зараз представлятиме на виборах «БПП-Солідарність».

4. За оригінальним визначенням провідного сучасного політолога Адама Пшеворського «Демократія – це коли правлячі партії програють вибори». В лаконічне визначення закладено щонайменше чотири умови: (1) у країні проводяться вибори; (2) вони справді є конкурентними; (3) влада принципово може програти ці вибори; (4) влада змінюється у результаті виборів, а не повстань чи заколотів. У цьому сенсі електоральний аспект децентралізації до демократії не наближає – суспільний запит на «стабільність» переважає тренд «нових обличь», а президентська партія ефективно кооптує до своєї команди діючих місцевих керівників. У той же час варто об’єктивно оцінювати кожен електоральний кейс в індивідуальному порядку, не зводячи висновки до розуміння кадрового оновлення влади як самоцілі. Тим більше, що для сільського та селищного рівня кадрове питання в місцевій політиці є дуже проблемним – тому й ситуація з двома кандидатам на посаду голови ОТГ та чотирма партіями-учасницями виборів не повинна дивувати. Діючий селищний голова Зачепилівки, Юрій Кривенко, вже двічі перемагав на виборах - у 2014 та 2015 році, і наразі ймовірність його переобрання можна розцінювати як дуже високу. Сільські голови інших населених пунктів, котрі ухвалили рішення про об’єднання, не висували своїх кандидатур, і, напевно, більшість з них у підсумку обійме посади старост у своїх селах. Єдиний опонент діючого голови Анатолій Омельченко, у першому наближенні, не стільки загрожує обранню Юрія Кривенка головою ОТГ, скільки легітимізує самі вибори, позбавляючи їх безальтернативного формату.

Антон Авксентьєв, експерт Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади.