Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у Коломацькій ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує, як саме проходило об’єднання в одну ОТГ найменшого району України, які політичні суб’єкти претендують на владу в громаді, а також чого слід очікувати 29 жовтня та після дня виборів.  

Коломацька громада: шлях до об’єднання

Коломацький район розташований на північному заході Харківської області та межує з Чутівським районом Полтавської області. Як за площею, так і за чисельністю населення Коломацький район є найменшим не лише на Харківщині, але й в усій Україні. Статус адміністративного району Коломаччина мала з 1923 по 1959 роки, потім була об’єднана з Валківським та Краснокутським районами, але 4 травня 1993 року відновила своє окреме положення.

Природньо, що для такого маленького району Перспективним планом формування територій громад Харківської області було передбачено об’єднання за принципом «один район – одна громада». І, на відміну від багатьох інших районів області, всі місцеві ради Коломаччини підтримали такий формат, ухваливши рішення про створення об’єднаної територіальної громади.

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

Щоправда, з підрахунком чисельності мешканців виникли певні проблеми: якщо за даними Порталу об’єднаних громад в паспорті Коломацької ОТГ зареєстровано 8452 особи, то у щорічному віснику Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 року населення району визначено в кількості 7028 особи. Похибка в 20% є досить великою, хоча для офіційної статистики в Україні це звична ситуація. Дані з Державного реєстру виборців свідчать про те, що істина десь посередині, але ближча до другого варіанту – станом на 30 вересня 2017 року в районі зареєстровано 6054 виборців (традиційно для селищ і сіл України кількість мешканців та виборців співвідносяться приблизно як 6 : 5).

Так чи інакше, наведена вище таблиця дозволяє співставити розміри населених пунктів, які увійшли до складу ОТГ. Цікаво, що саме селище міського типу Коломак за чисельністю населення зменшилось у півтори рази в порівнянні з 1864 роком, і наразі не є безальтернативним центром об’єднання – до Коломацької селищної ради відноситься близька 40% виборців, до Шелестівської – 28%, тоді як ще 32% проживають в інших селах району. 

Основним джерелом власних доходів у місцевому бюджеті є податки від Новоіванівського цукрового заводу, де працює близько третини мешканців Коломаку. Кінцевим бенефіціаром підприємства зареєстрований Віктор Іванчик, засновник та генеральний директор агропромислового холдингу «Астарта». Уродженця Полтавської області з Харківщиною пов’язує навчання в Національному аерокосмічному університеті імені Жуковського «ХАІ» наприкінці 70-х років.

Утім, активної публічної позиції щодо виборів у Коломацькій ОТГ бізнесмен, судячи з усього, не займає: у списках кандидатів в депутати ради ОТГ – лише троє робітників заводу (двоє від «Батьківщини», один від «Укропу»), проте це співробітники низової ланки. На відміну від 2015 року, коли і робітники, і топ-менеджмент підприємства балотувалися від партії «Відродження», і двоє з них обралися до районної ради.          

Електоральні традиції та претенденти на обрання 29 жовтня

Як і у випадку Зачепилівського району, Коломаччина належить до західного електорально-географічного поясу області, відносно сприятливого для так званих «проукраїнських сил». Якщо на президентських виборах 2014 року округ з центром у Чугуєві став єдиним в усій Україні, де Михайло Добкін переміг Петра Порошенка, то кардинально протилежна ситуація сталася з Коломацьким районом на виборах 2004 року – це був єдиний район на Харківщині, де Віктор Ющенко в другому турі здобув більше голосів, ніж Віктор Янукович.

Джерело: дані ЦВК

Взагалі, Коломацький район має давню «проукраїнську історію»: саме тут у 1687 році Козацька рада обрала гетьманом України Івана Мазепу та прийняла так звані «Коломацькі статті». Саме 330-річчя цієї дати в Коломаку відзначили цього літа, відкривши пам’ятник гетьману. Святкування було важливою подією як для Коломака в цілому, так і для діючого селищного голови Володимира Бабця, до якого з Харкова приїхали «поважні гості» на чолі з губернатором області Юлією Світличною.  

На публіці голова Володимир Бабець виглядав як безальтернативний місцевий «клієнт» президентської патронажної вертикалі, однак підсумки реєстрації кандидатів на посаду голови ОТГ зароджують сумніви в цій безальтернативності. Володимир Бабець йде на вибори у якості безпартійного самовисуванця, тоді як Шелестівський сільський голова, Володимир Гуртовий балотується від президентської «БПП-Солідарності».  

Джерело: за даними сайту Коломацької селищної ради

У структурі ради Коломацької ОТГ передбачено 26 депутатських мандатів, відповідно територія району поділена на 26 одномандатних округів. З повним списком претендентів можна ознайомитись на сайті Коломацької селищної ради (доречи, далеко не всі ради надали інформацію про кандидатів). У цілому, зареєстровано 91-го кандидата, з яких – 32 самовисуванці, 26 – від «БПП-Солідарності», 24 – від «Батьківщини», 6 – від «Укропу», 3 – від «Самопомочі».

Аналіз списків кандидатів засвідчив серйозний кадровий дефіцит у зареєстрованих в районі партій, реально подолати який спромоглися лише партія влади та «Батьківщина». В списках одразу впадає в око наявність десятка однофамільців (ймовірно, родичів), які іноді навіть балотуються від різних політичних сил.

«БПП-Солідарність» зробила ставку на діючих депутатів Коломацької районної ради, у тому числі тих, хто в 2015 році проходив не лише за списками президентської сили, але й за спискам партії «Соціалісти». Ця маргінальна в загальноукраїнському масштабі політична сила на попередніх виборах до Коломацької районної ради здобула перемогу, перш за все, завдяки «флагману» списку – Володимиру Кужелю, який став головою районної ради.

У період з 2011 по 2014 роки Володимир Кужель обіймав посаду голови Коломацької районної державної адміністрації, був депутатом обласної ради (2010-2015 рр.). Володимир Кужель – засновник в агропромисловій компанії «Мрія», а Олександр Володимирович Кужель – в СТОВ «Жовтневе» (обидва підприємства розташовані в селі Покровка). Доречи, Володимир Кужель також входить до складу наглядової ради Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва, ректор якого – Володимир Пузік – є діючим депутатом Харківської районної ради від «БПП-Солідарності». 

Але головне в цих списках те, що вони підштовхують до гіпотези про наявність «третьої сили» (окрім «БПП-Солідарності» та «Батьківщини») – групи Володимира Бабця, представники якої балотуються в якості самовисуванців. Найбільш показова участь у виборах кандидатів, які працюють у Коломацькому навчально-виховному комплексі – зокрема, директора та декількох заступників. І цим кандидатам в округах опонують висуванці «БПП-Солідарності»: наприклад, в окрузі № 2 директор НВК конкуруватиме з начальником фінансового відділу Коломацької РДА, а в окрузі № 13 заступниця директора НВК – з директором Новоіванівського дитячого садка, який йде від «БПП-Солідарності».

Очікування та перспективи

«Місцеві» розповідають, що на одній з останніх сесій селищної ради стався публічний конфлікт між Володимиром Бабцем та радником голови районної ради, Віктором Кочергою. Опоненти закидають Володимиру Бабцю фальсифікацію результатів виборів 2015 року, часту зміну політичних пріоритетів, популізм. Прихильники – ставлять у заслугу допомогу Коломацькому НВК, ремонт доріг, облаштування плитки на тротуарах, відкриття пам’ятника Мазепі та організацію святкових заходів з 330-річчя обрання гетьмана.

Володимир Бабець вперше обрався селищним головою Коломака в 2010 році, а до цього 10 років працював директором Коломацького НВК (ще раніше – вчителем фізики в тому ж навчальному закладі). І на виборах-2010, і у 2015 році балотувався в якості безпартійного самовисуванця. 9 жовтня на сайті селищної ради було опубліковано Звіт по виконанню Коломацькою селищною радою власних та делегованих повноважень за останні 7 років (тобто під час перебування на посаді голови Володимира Бабця).

З огляду на досвід виборів в ОТГ Харківщини, балотування діючого голови «центру громади» та одного з ініціаторів об’єднання не від президентської партії – це нетипова ситуація. Місцеві депутати і чиновники коментують її вкрай обережно. З цього приводу можна сформулювати щонайменше дві гіпотези:

1. демократична модель «контрольованих альтернатив»: Харківська обласна державна адміністрація готова співпрацювати як з селищним головою Коломака Володимиром Бабцем, так і з головою села Шелестове Володимиром Гуртовим. Хто саме з цих голів переможе – нехай вирішують виборці, обидві кандидатури прийнятні.
2. в обласній та районній адміністраціях з якихось причин вирішили робити ставку на голову меншого населеного пункту Володимира Гуртового, котрий вже щонайменше 11 років керує селом Шелестове. Депутатську більшість у майбутній раді «БПП-Солідарність» розраховує отримати за рахунок консолідації ресурсів голови райради Володимира Кужеля та голови РДА Сергія Яцюка.

На користь другої гіпотези свідчать кандидатські списки (як на посаду голови ОТГ, так і претендентів на депутатські мандати). При цьому у будь-якому випадку (а обидві гіпотези констатують реальну, а не фейкову конкуренцію між діючими головами двох населених пунктів) слід зазначити, що в ТВК не зареєстровано «технічних кандидатів» з Шелестова та/або відносно великих сіл, що належать до Шелестівської сільради. Наразі в бюлетені 3 кандидати з Коломака і лише один – із села Шелестове: зважаючи на те, що фактор територіальних ідентичностей на виборах у ОТГ є більш важливим, ніж партійної приналежності, ця ситуація вигідна Володимиру Гуртовому.

Якщо гіпотеза щодо реальної конкуренції між двома основними претендентами вірна, то слід підкреслити зростаючу роль позицій інших сільських голів, а також депутатів від фракції «Відродження» для конфігурації майбутньої більшості (діючі депутати районної ради, серед яких колишня голова ради Оксана Усань, балотуються в декількох округах у якості самовисуванців). Цікаво, що всі три сільські голови (Різуненківської, Покровської, Шляхівської рад) у 2015 році висувались від «БПП-Солідарності», однак хоч ймовірність підтримки ними офіційного кандидата від президентської сили, на нашу думку, вища, це питання залишається відкритим.    

Висновки

1. Коломацька ОТГ є першою на Харківщині, що створена за принципом «один район – одна громада». Це цілком виправдане рішення як для найменшого адміністративного району не лише Харківщини, але й України. При цьому ОТГ має непогані перспективи багаторазового зростання власних доходів після переходу з 01.01.2018 року на прямі взаємовідносини з державним бюджетом за рахунок суттєвого збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету від «Новоіванівського цукрового заводу». Тобто, маємо підстави прогнозувати становлення економічно спроможної ОТГ, стратегічний розвиток якої ґрунтується на реальному аграрно-промисловому потенціалі громади.  

2. Невелике селище міського типу Коломак не є безальтернативним центром громади і в ньому не проживає абсолютна більшість виборців новоствореної ОТГ. Саме тому підсумки виборів залежатимуть не лише від позиції коломацьких виборців, і стала принципово можливою ситуація з балотуванням діючого голови іншого населеного пункту (доречи, саме в селі Шелестове розташована залізнична станція Коломак).  

3. Основна боротьба на виборах голови ОТГ, ймовірно, проходитиме між діючим головою Коломака Володимиром Бабцем та діючим головою села Шелестове Володимиром Гуртовим. За формальними ознаками президентська партія підтримала саме останнього. Не менш важливою є боротьба в 26-ти одномандатних округах, де майже повсюди конкуруватимуть кандидати від «БПП-Солідарності», «Батьківщини» та самовисуванці (зокрема, «група Володимира Бабця» та деякі діючи депутати районної ради від «Відродження»). Партійний фактор на цих виборах не відіграватиме значної ролі. 

4. Експрес-аналіз кандидатських списків підтверджує гіпотезу про статус «БПП-Солідарності» як фаворита цих виборів. Президентська сила висунула кандидатів в усіх 26-ти округах, і умовно цих висуванців можна поділити на такі групи:

(а) освітяни (але без представників Коломацького НВК, які балотуються альтернативно) і лікарі;

(б) працівники структури РДА та місцевих рад;

(в) діючі депутати районної ради від «БПП-Солідарності» та партії «Соціалісти» (останні входять в орбіту впливу голови райради Володимира Кужеля);

(г) аграрії (представники аграрних підприємств району – переважно, пов’язаних з Володимиром Кужелем);

(д) команда Володимира Гуртового (в селі Шелестове). 

5. Кадровий потенціал інших партій навряд чи дозволить їм повноцінно конкурувати з висуванцями «БПП-Солідарності» у більшості округів. Майже всі округи (24 з 26-ти) заповнила «Батьківщина», але більшість її представників важко назвати фаворитами (тимчасово непрацюючі, пенсіонери, люди з середньою освітою проти більш відомих та статусних кандидатів від влади). У «Самопомочі» і «Укропу» кадровий дефіцит ще відчутніший: серед 3-х  кандидатів від «Самопомочі» є такий, що постійно проживає у Полтаві, а серед 6-ти висуванців «Укропу» лише одному більше 25-ти років – малоймовірно, що консервативний виборець Коломацької громади їх підтримає.   

Антон Авксентьєв, експерт

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади