Електоральний ракурс децентралізації на Харківщині: вибори у Золочівській ОТГ

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» досліджує, як об’єднувався майже весь район і чому місцева «БПП-Солідарність» не підтримала діючу селищну голову Золочева Тетяну Бондаренко.

Золочівська громада: шлях до об’єднання та електоральні традиції

За інформацією Державного управління статистики в Харківській області, станом на 1 серпня 2017 року в Золочівському районі налічується 25 930 мешканців (23 325 виборців за даними Державного реєстру виборців). До складу об’єднаної громади увійшли 13 з 14 місцевих рад району – відхилили пропозицію лише в сільській раді населеного старовірами Гурьєва Козачка, про що ми докладніше писали в одному з попередніх матеріалів.

Відповідно, об’єднання за принципом «один район – одна громада», що було передбачено Перспективним планом формування територій громад Харківської області, не відбулося. Беззаперечним центром новоствореної громади є селище міського типу Золочів – ні за географічним розташуванням, ні за чисельністю населення жодний інший населений пункт не може скласти йому конкуренцію.  

За розміром місцевого бюджету Золочів також значно випереджає сусідні села: обсяг річного селищного бюджету райцентру складає близька 19 мільйонів гривень, тоді як у багатьох селах цей показник – менше 1 мільйона. 

* дані щодо чисельності мешканців можуть дещо відрізнятися через застарілість наявної у відкритому доступі статистичної інформації, однак дозволяють скласти уявлення щодо розміру громади і співвідношення мешканців у центрі та на периферії;

Джерело: дані з Порталу об’єднаних громад України

Економіка Золочівського району орієнтована на аграрний сектор. Основними джерелами наповнення бюджету є плата за оренду землі, ПДФО та податкові надходження від аграрних підприємств (найбільші в районі – фермерське господарство «Альфа», сільськогосподарський кооператив імені Фрунзе, агрофірма імені Сковороди, товариство з обмеженою відповідальністю «Перше Травня»).

Цікаво, що власниками більшості з цих підприємств є депутати районної ради від «БПП-Солідарності». Детальніше про найкрупніші господарства району можна дізнатися за посиланням.

В електоральному плані Золочівський район традиційно демонстрував результати голосування, подібні до результатів у Харкові. В цілому, район важко назвати дуже сприятливим для так званих «проукраїнських сил» (дані наведені в таблиці нижче), багато в чому це зумовлюється прикордонним статусом Золочівщини.

Джерело: дані ЦВК

Вибори 29 жовтня: голова селищної ради vs. голова районної ради

У лютому 2012-го року селищного голову Золочева Федора Гурьєва було спіймано при вимаганні хабаря в 100 тисяч доларів за виділення 4 гектарів земельних ділянок. До речи, сам по собі розмір хабаря (а 34 тисячі доларів Федір Гурьєв, за даними слідства, встиг отримати), як не дивно, також є непрямим індикатором економічної спроможності Золочівської ОТГ – у деяких селах та селищах сукупний розмір бюджету співрозмірний з цією сумою.  

На оголошених дострокових виборах селищного голови балотувалося 6 кандидатів, а впевнену перемогу із результатом 78% здобула Тетяна Бондаренко, яка на той момент працювала директором місцевого дитячого будинку. Раніше переможниця виборів мала досвід роботи в районній державній адміністрації та у золочівських школах, де пройшла шлях від вчителя до директора. Ймовірно, впевнена перемога Тетяни Бондаренко в 2012 році демотивувала її опонентів на виборах 2015 року: як не дивно для такого великого селища міського типу (а за розмірами – де-факто міста) як Золочів, але кандидатура безпартійної діючої голови, висунена «БПП-Солідарністю», виявилася єдиною.  

Однак вибори 2017 року вже не будуть безальтернативними. Проти діючої голови балотується 4 опоненти, і один з них – від «БПП-Солідарності» (ситуація чимось нагадує передвиборчу конфігурацію в Коломацькій ОТГ, де президентська партія також вирішила робити ставку не на діючого голову).  

Джерело: газета «Рідний Золочів»

Троє з п’яти кандидатів є мешканцями Золочева, ветеран АТО Андрій Богдан проживає в селі Довжик (також входить до складу ОТГ), а от зрозуміти зв’язок харків’янина, «свободівця» Валерія Коника з громадою виборцям буде складно. Хоча розповідають, що лікар-стоматолог і колишній радник міністра аграрної політика Ігоря Швайки, Валерій Коник приїздив до Золочева на громадські слухання щодо декомунізації.

Руслан Світличний очолює фракцію «Відродження» в селищній раді, проте балотується в якості безпартійного самовисуванця. Цікаво, що Руслан Світличний є одним з чотирьох депутатів ради, які відмовились надати депутатський звіт за 2016-й рік.

Напевно, найбільшим конкурентом для діючої селищної голови є діючий голова районної ради, Леонід Канівець. На перший погляд, статусна асиметрія навіть повинна робити фаворитом перегонів саме голову районної ради, тому що в самому Золочеві мешкає лише трохи більше третини виборців. І хоча без кількісних соціологічних досліджень точно оцінити електоральний баланс сил неможливо, звернення до результатів місцевих виборів 2015 року може допомогти прояснити ситуацію.

На виборах до районної ради Леонід Канівець балотувався від «БПП-Солідарності» в рідному для себе окрузі №12 і програв там кандидату від «Відродження» (85 голосів проти 120). У внутрішньопартійному рейтингу, від якого і залежить здобуття мандату, Леонід Канівець із показником 18,4% опинився в нижній непрохідній частині.

Задля того, щоб потрапити до ради, до якої Леонід Канівець балотувався в статусі діючого голови, 12 кандидатів «БПП-Солідарності» були змушені взяти «самовідвід» вже після виборів. Врешті, Леонід Канівець обрався до районної ради, а вже там депутати переобрали діючого голову на наступний термін. Фактично, ця ситуація аналогічна переобранню Олександра Новака секретарем Харківської міської ради, заради чого кандидати від «Відродження» почергово відмовлялися від мандату.

Вибори в округах: «БПП-Солідарність» та інші

За умови дійсно конкурентних виборів голови ОТГ – а в Золочівському районі ми маємо справу саме з такими – важливу роль відіграватиме майбутня конфігурація ради. Як і в інших ОТГ, найвищий рівень покриття округів зафіксовано у «БПП-Солідарності» (33 з 34-х), «Батьківщина» висунула 14 кандидатів, «Самопоміч» – 5, «Укроп» - 2, «Свобода» – 1, і ще 71 балотується в порядку самовисування.

За раціональною логікою «БПП-Солідарність» мала б першочергово висувати діючих депутатів районної ради на ті ж самі округи, в яких вони обирались у 2015 році. Однак, через «самовідвід» 12 кандидатів на користь Леоніда Канівця в 2015 році у «БПП-Солідарності» майже закінчився кандидатський список. Депутати районної ради, які будуть обрані до ради новоствореної ОТГ, повинні будуть скласти свої «районні» мандати, і їх замінять наступні в списку, але у президентської сили в ньому залишилось усього декілька осіб.

Відповідно, абсолютна більшість з 33-х кандидатів «БПП-Солідарності» не є депутатами районної ради, а репрезентують вже традиційні для партії влади соціальні верстви – освітяни (перш за все, директори місцевих шкіл), лікарі, представники бюрократії місцевого самоврядування, районної державної адміністрації та підпорядкованих їй управлінь, керівники та співробітники крупних агропідприємств району.

Команда Тетяни Бондаренко в округах балотується, переважно, в якості самовисуванців. У центрі громади – це, перш за все, діючі депутати селищної ради з лояльної до голови фракції «Рідний Золочів». У селах ставка робиться на впливових місцевих кандидатів – підприємців, колишніх сільських голів, громадських активістів.

Більшість висунених «Батьківщиною» кандидатів – підприємці, а участь у виборах інших партій носить, швидше, формально-показовий характер (навряд  партії, які закривають 1-5 округів з 34-х, розраховують на вплив у громаді – ймовірно, участь у виборах є способом нагадати про себе виборцям та проявити активність перед центральним партійним керівництвом).

Очікування та перспективи

З точки зору раціонального вибору, важко зрозуміти логіку президентської партії: чому замість авторитетної голови селища, яка вже двічі перебиралася і де-факто була ініціатором процесу створення ОТГ, ставка робиться на іншого кандидата? Втім, раціональний вимір у неопатримоніальних режимах часто поступається традиційному: «місцеві» стверджують, що Леонід Канівець є бойовим побратимом (по війні в Афганістані) першого заступника голови облради та керівника фракції «БПП-Солідарність» Віктора Коваленка.

Відтак, саме протистояння діючої голови селищної ради та діючого голови районної ради стане основним у цій виборчій кампанії. На боці Тетяни Бондаренко – високий особистий рейтинг у Золочеві. В той же час долю виборів може вирішитися не в самому райцентрі, а в периферійних селах. Також важливим фактором є баланс сил у територіальній виборчій комісії – тут перевага вже на боці «БПП-Солідарності», яка має в ній більшість. Взагалі, на сайті ЦВК є дані про місцезнаходження Золочівської ТВК – цікаво, що за цією ж адресою розташована Золочівська районна державна адміністрація.

Наразі «місцеві» досить обережні в прогнозах щодо переможця, але сходяться на тому, що саме ці два з п’яти кандидатів є конкурентоздатними. Явку прогнозують до 50%, і питання мобілізації своїх прихильників також може стати вирішальним на цих виборах. Врешті, чиєю б перемогою вони не завершились – Тетяни Бондаренко чи Леоніда Канівця – для Харківської обласної державної адміністрації результати, ймовірно, будуть прийнятними, і з майбутнім переможцем активно співпрацюватимуть.

Що стосується аспекту спроможності Золочівської громади, то можна прогнозувати, що це буде одна з найбільш заможних ОТГ зі створених на Харківщині. За підрахунками експертів, бюджет (з урахуванням усіх субвенцій) об’єднаної громади складе понад 200 мільйонів гривень. А відтак ключовим питанням стане не наявність ресурсів і повноважень, а саме якість і прозорість управління, що напряму залежить від того вибору, який громада зробить 29 жовтня.    

Висновки

1. За планом Золочівська ОТГ мала об’єднати весь район, але цього не сталося через позицію сільської ради Гурьєва Козачка. Проте навіть без цієї сільської ради новостворена громада є досить великою за чисельністю населення (близька 25 тисяч осіб) та площею. Економічний розвиток ОТГ базуватиметься на розкритті аграрного потенціалу району, а обсяг бюджету після переходу на прямі взаємовідносини с держбюджетом перевищить 200 мільйонів гривень.

2. На посаду голови ОТГ претендують 5 кандидатів – двоє від політичних партій «БПП-Солідарність» та «Свобода», а також троє самовисуванців. Своїх кандидатів у депутати майбутньої ради ОТГ висунули 5 партій – «БПП-Солідарність», «Батьківщина», «Самопоміч», «Укроп», «Свобода». Втім, лише президентська партія майже повністю «закрила» усі округи своїми представниками (33 з 34-х). Здебільшого від «БПП-Солідарності» балотуються або «бюджетники» (освітяни, лікарі, чиновники), або аграрії (співробітники або топ-менеджмент агропідприємств, які належать депутатам районної ради від президентської сили). 

3. Досить несподівано місцева «БПП-Солідарність» зробила ставку не на діючу селищну голову Золочева Тетяну Бондаренко, яка впевнено перемагала на виборах у 2012-му та 2015-му роках, а на голову районної ради Леоніда Канівця, котрий на виборах 2015-го року здобув досить непереконливі результати і обрався лише через масовий «самовідвід» однопартійців. Ймовірно, вибір Леоніда Канівця може бути пов’язаним з його давніми дружніми стосунками з головою фракції «БПП-Солідарності» в облраді Віктором Коваленком. 

4. Саме Тетяна Бондаренко і Леонід Канівець можуть вважатися найбільш ймовірними претендентами на перемогу. Майбутньому голові ОТГ вкрай важливо мати лояльну до нього більшість у раді, тому обоє фаворитів мають команди свої кандидатів у 34-х округах: у випадку Леоніда Канівця – це висуванці «БПП-Солідарності», а команда Тетяни Бондаренко йде на вибори в якості самовисуванців. Незважаючи на конкурентну боротьбу між позапартійною Тетяною Бондаренко та членом «БПП-Солідарності» Леонідом Канівцем, ймовірно, обладміністрація у будь-якому випадку співпрацюватиме з переможцем. Цікаво, що значного інтересу до виборів не проявив народний депутат від округу, до якого належить Золочівщина, Олександр Біловол. Його однопартійці з місцевої організації «Відродження» також здебільшого проігнорували вибори.              

Антон Авксентьєв, експерт

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії»

Матеріал підготовлений у рамках проекту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського фонду демократії (EED) та Уряду Канади