Сільському лікарю доведеться замість сала, заробляти на пацієнтах реальні державні гроші - М.Черняк

До того, як прийти на держслужбу, я так розумію, Ви займалися бізнесом. Яким саме?

Однією з останніх справ до приходу на держслужбу була «Консалтингово-правова група «Титул», де я був засновником і директором. Займалися юридичним супроводом і консалтингом, реалізовували різні проекти – від будівництва до охорони здоров'я – і виводили їх на певний рівень, включаючи міжнародне партнерство. Тобто, це все був реальний бізнес, а не просто адвокатська контора, яких в місті, де є юридична академія імені Ярослава Мудрого, вистачає. Ну, і, звичайно, аудиторська і бухгалтерська діяльність, а також чиста юриспруденція.

Одна з компаній, з якими я співпрацював, займалася екологією. Вважаю для себе це актуальним, адже проблема екології – це якість життя людини.

То Ви губернатора Ігоря Балуту, ставши радником, з екологічних питань консультували?

Призначення звучало саме так. Хоча в той час, як Ви розумієте, екологія не була пріоритетом. У країні відбулася революція гідності. Тому мій прямий функціональний обов'язок був практично знівельований. На цьому етапі я познайомився і почав тісніше спілкуватися з Ігорем Райніним. Ставши губернатором, він запропонував мені спробувати себе в його команді.

Ну, і як Вам перший досвід чиновника: кабінет, стіл-стілець, 4 стіни – спочатку з 9 до 18, а потім до 20 або 22-ої?

Ази мені, в принципі, були зрозумілі. Але одна справа, коли ти це знаєш зсередини, і зовсім інша – специфіка роботи: кількість тих, хто записався на прийом, проблем, які потрібно вирішувати і т. п. Коли працюєш на себе, то можеш якось планувати свій час. На держслужбі ти собі не належиш. Якщо в перші місяці роботи я ще намагався встигнути, наприклад, сходити в тренажерний зал, то поступово це зійшло нанівець. Зараз спортзал залишився, в кращому випадку, на вихідні дні або після роботи.

У свій час ми спілкувалися з одним віце-губернатором, який прийшов з бізнесу працювати в ХОДА. Він навів цікаву статистику: з вхідної на приймальній документації не менше 50 % – абсолютний шлак. З іншої половини можна виділити лише чверть, на яку варто відповідати, і 10% – дійсно важливої для області та її громадян кореспонденції. Між тим, фактично відповідати потрібно на все...

Державна машина – інертна і бюрократична. У мене завжди був багаторівневий підхід до роботи, що, мабуть, стало визначальним у можливості кар'єрного росту. Я бачу проблему і розумію, як можу її вирішити. Нещодавно проводив аналітику свого робочого дня. Він у мене ненормований: з 9.00 я вже на роботі і якщо я пішов в 9 вечора, то я щасливий: у мене був короткий день. Кількість проблем сьогодні зросла і соціально-гуманітарний блок, який я веду, зовсім не простий: соціальний захист населення та система охорони здоров'я, спорт і культура, і масові комунікації, служба у справах дітей... Але, оскільки попередній і нинішній губернатори довіряють соціальне спрямування мені, схоже, що я даю собі раду.

З тенденцій можна відзначити збільшення в десятки разів кількості звернень громадян до комісії, яку я очолюю, за матеріальною допомогою на лікування і т. п. Вони також з цим проханням звертаються до голови обласної адміністрації. Враховуючи, що попередній і нинішній голова ОДА підтримують ці ініціативи, люди отримують адресну допомогу.

Ви були одним з перших представлені на новій посаді головою ХОДА Юлією Світличною. Це символ спадкоємності «нової старої команди»?

З переходом Ігора Львовича в Адміністрацію Президента кістяк команди зберігається. Тому я, звичайно, прийняв пропозицію Юлії Олександрівни продовжити роботу на посаді заступника губернатора. Зауважу, що голову обладміністрації сьогодні потужно підтримує громадянське суспільство, в тому числі, ветеранські організації воїнів АТО, яким вона приділяє особливу увагу. Те ж саме можу сказати про спортсменів: цей рік був олімпійським, і від України в Олімпіаді брало участь найбільше спортсменів з Харківської області. Ігор Райнін і Юлія Світлична знаходили можливості для залучення конкретної допомоги олімпійцям, які готувалися до цього найважливішого старту у професійній кар'єрі.

Пам'ятаю ситуацію 2014-го, а потім і минулого року, коли до Харкова хлинув потік біженців з Луганської та Донецької областей. Люди їхали і їхали, звертаючись потім за допомогою у медичні установи, приводячи дітей до шкіл та дитячих садочків, але бюджет під них в кінці року запланований не був! Голова обласної ради Сергій Чернов неодноразово підкреслював, що Кабмін так і не компенсував регіонам бюджетні кошти, які йдуть на переселенців. При тому, що в Харківську область їх тільки офіційно приїхало близько двохсот тисяч...

Насправді їх було більше. Потім хтось повертався, хтось залишався. Але Ви маєте рацію: наші бригади «швидкої допомоги» сьогодні продовжують невідкладно обслуговувати мешканців луганського та донецького регіону. Навантаження на місцевий бюджет серйозно зросло. Це і витрати на медикаменти, і зарплата людей, які працюють в системі охорони здоров'я.

У 2015 році ми отримали на це з центрального бюджету лише 50% субвенцій – інше компенсувалося за рахунок обласного бюджету. Незважаючи на таке навантаження, завдяки роботі, яку свого часу провів голова адміністрації Ігор Райнін (зростання фінансової дисципліни, виконання і перевиконання місцевих бюджетів), якість медичного обслуговування вдалося утримати на колишньому рівні. Тобто, ми змогли впоратися.

Згідно з офіційною статистикою, за останні півтора року близько 105 тисяч переселенців отримали необхідну медичну допомогу в обласних закладах Харківської області. І коли ми ставимо питання про виділення субвенції, нам відповідають: завдяки бюджетній реформі, на місцях з'явилися гроші – знайдіть резерви. Такий підхід проявляється і у скороченні багатьох державних програм, фінансування яких сьогодні перекладається на місцеві бюджети.

Непоганий підхід до реформування охорони здоров'я. Децентралізація в чистому вигляді?

Це виклики часу. Зараз на рівні Кабміну активно обговорюється адресний принцип фінансування медицини, при якому «гроші будуть ходити за людиною». Щоб за пацієнтом, де б він не лікувався, була закріплена конкретна сума. Ця система тільки починає впроваджуватися – на сьогоднішній день заклади живуть на бюджетні кошти (з місцевого бюджету, або за рахунок субвенцій від держави) за надані послуги, в тому числі і для переселенців.

Наскільки виріс бюджету в минулому році і яка тенденція зростання його в цьому році за рахунок надходження від децентралізації?

Офіційні цифри за 2015 рік свідчать про 40%-ве збільшення місцевих бюджетів. Київ, провівши таку реформу, хоче на рівні областей навчити всіх рахувати свої гроші. Господарський підхід повинен бути і на місцях: у процесі об'єднання територіальних громад останні повинні мислити по-новому і брати на себе відповідальність в межах отриманих додаткових повноважень.

Але вони ж не об'єднуються де-факто. У нас до кінця року будуть вибори лише в Роганській об'єднаній громаді. У першому кварталі 2017-го, можливо, з'являться ще два об'єднання. Та залишається ще понад сорок...

Згоден, в процесі об'єднання громад Харківська область не є лідером у списку. Але процес іде, і якість вже сформованих громад об'єктивно висока, оскільки потенціал нових територіальних утворень істотно вищий. З іншого боку, громади повинні самі ними скористатися, проявивши ініціативу. Підкреслю, що процес об'єднання йде виключно на добровільній основі.

Є ж якісь рамкові терміни, і якщо громади не об'єднаються добровільно, їм, рано чи пізно, скажуть: «Є перспективний план об'єднання територіальних громад, затверджений урядом. Будьте люб'язні».

План Кабміну є тим базисом, в рамках якого громади можуть приймати рішення про об'єднання. Хоча можливі об'єднання і поза цим планом. Наприклад, у його проекті, який готувала наша облрада, першої на Харківщині Старосалтівської ОТГ спочатку не було.

Люди хочуть змін. Але вони поки не активні в своїй громадянській позиції, і це – проблема. Ми не можемо змінити менталітет населення нашої країни за місяць або два. І хоча людина об'єктивно розуміє, що жити по-старому далі неможливо, але будь-які зміни у неї завжди пов'язані зі страхом і дискомфортом. Тим більше в такий складний час, у якому знаходиться наша країна.

З головами місцевих громад – окрема історія. У більшості випадків вони сидять у сільських радах по 25 років, формуючи думку всієї громади. І якщо люди хочуть щось змінити, є Іван Іванович, який чверть століття тут «керує»...

Але є й інша сторона медалі. Припустимо, такого Івана Івановича переобрали на останніх місцевих виборах, і на його місце прийшов новий керівник. У нього немає ніякого стимулу форсувати процес об'єднання громад, оскільки потрібно буде йти на нові вибори. Але далеко не факт, що його знову оберуть: він поки ніяк себе не проявив.

Не виключений і такий варіант. Звичайно, простіше прийняти імперативну норму, що приписує протягом декількох місяців об'єднатися. Але задача глибша: підвести людей до того, щоб ті займали активну громадянську позицію. Адже «революцію гідності» зробили такі ж люди, вийшовши на вулицю.

Згадаймо, від кого йшла ініціатива, і на кого припало основне навантаження під час війни на Донбасі? На волонтерів. Це внутрішнє посилання: люди беруть на себе відповідальність, йдуть і роблять, ризикуючи життям, віддаючи частину себе.

У той же час, зміні існуючої системи адміністративно-територіального устрою немає альтернативи. Сьогодні по цьому питанню ми щільно співпрацюємо з нашими західними партнерами, отримуємо від них необхідні технічні рекомендації. Представники громад, що мають активну життєву позицію і цікавляться процесом децентралізації, сьогодні можуть поїхати для обміну досвідом в Німеччину, Польщу і ті країни, де ця реформа пройшла успішно.

А ми, до речі, на яку модель орієнтуємося в ході децентралізації: об'єднання громад, поява інституту префектів?

Я розмовляв на цю тему з Юрієм Ганущаком, який є одним з провідних в Україні фахівців в області децентралізації, отримував профільну освіту у Франції. За його словами, у нашої адміністративно-територіальної реформи універсальна формула, якийсь симбіоз: щось у Великобританії взято, щось у Франції...

Я був на перших слуханнях по об'єднанню громад у Верховній Раді. Коли депутатам показували слайди, ті ставили питання, рівень яких місцями свідчив про те, наскільки це все було нове і дике навіть для представників законодавчої влади. Ну, наприклад, що стосується рекомендованої 20-кілометрової зони від центру громади: вони буквально сприймали це так, що ось коло окреслив циркулем і залишилися плями порожні. Мовляв, що ж з ними робити? За півтора роки семінарів, конференцій, круглих столів і просто живого спілкування, при тому, що вже є приклади реальних об'єднаних громад, рівень питань виникає вже зовсім інший.

Тобто люди повинні взяти на себе відповідальність. Зробити, наприклад, одну опорну школу, пустити шкільний автобус і питання з освітою в громаді буде закрите. Те саме стосується системи охорони здоров’я: немає потреб в такій кількості лікарень, фінансування яких здійснюється пропорційно наявності лежачих місць. Повинна бути якісна інфраструктура і система мотивації медичного персоналу. Сільському лікарю доведеться стати приватним підприємцем, що дозволить йому заробляти, укладаючи безпосередньо договори з пацієнтами. Тими самими, які до цього носили йому цукерки, сало або гроші. Але в цьому випадку він буде суб'єктом господарської діяльності, який працює легально, сплачуючи податки до місцевого бюджету.

Тобто ми відходимо від безкоштовного медичного обслуговування, гарантованого громадянам України Конституцією?

Навпаки! Лікар буде отримувати гроші за лікування пацієнта не від нього, а з бюджету. І це лише фрагмент із загальної картини.

Це пілотний проект? Він працює вже в інших областях?

Це - перший рівень реформи системи охорони здоров'я - буде також другий і третій. Акцент сьогодні на "первинку", оскільки це конкретні фахівці, що працюють з «живими» пацієнтами.

На обласному рівні, ще за підтримки Ігоря Львовича, ми погодили стратегію реформування системи охорони здоров'я і розпочали її в минулому році. Пілотні проекти з різних галузей були і раніше - всім адже зрозуміло, що пострадянська система охорони здоров'я себе вичерпала.

Як у нас на рівні області працюють програми із забезпечення ліками, наприклад, хворих на цукровий діабет?

Нам вдалося сьогодні забезпечити мінімальні потреби людей в гемодіалізі та інсуліні, і це, зізнаюся, в сьогоднішній ситуації вже непогано. Програми працюють, бюджетних коштів виділяється достатньо, хоча є, безумовно, що покращувати і до чого прагнути.

Свого часу Харківська область підписала з виробниками вітчизняних фармпрепаратів Меморандум з метою зробити ціни на окремі види ліків доступнішими для малозабезпечених категорій громадян. Наскільки він виправдав покладені на документ надії?

Ми розуміємо, що все навантаження  сьогодні лягає на людей. Проте кінцева ціна фармпрепаратів сьогодні багато в чому залежить від роздрібної торгівлі. Тому ми намагаємося контролювати цінову політику комунальних аптек, які знаходяться безпосередньо в лікувальних установах.

Свого часу, коли Ігор Львович був головою облдержадміністрації, ми об'їжджали обласні комунальні заклади, проводячи моніторинг цінової політики аптек. Оскільки вони вже знаходяться на території лікарень, це дає їм певні преференції з точки зору реалізації. Позиція ХОДА - не давати особливо заповзятливим громадянам збільшувати ціни на ходові групи препаратів, які необхідні пацієнтам конкретно цієї установи. Щоб вони не йшли через дорогу шукати дешевші ліки в інші аптеки.

Є ініціатива, яку ХОДА підтримує, щоб дані про медикаменти для безкоштовного використання пацієнтами в лікувальних закладах стали публічними і доступними. Ми залучили до цього проекту міжнародних донорів і створюємо програму, яка дозволить через сайт облдержадміністрації увійти в єдину електронну базу лікарських препаратів, придбаних за бюджетні кошти для лікувальних установ. Щоб, дивлячись в базу, людина розуміла: є такий препарат в наявності чи ні.

Нещодавно у Харкові відбувся Міжнародний інвестиційний форум. Наскільки такі події можуть сприяти зростанню авторитету регіону на міжнародній арені, а головне - залученню інвестицій безпосередньо в наш регіон?

Форум - це один з епізодів в довгому ланцюгу міжнародної роботи, яку вибудовує наша команда. Безумовно, форум - це знакова подія, яка зібрала безпрецедентну кількість міжнародних представників. І це показник нашої роботи, якою ми пишаємося. Але тут має сенс поговорити про те, що цьому передувало. Зокрема, необхідно згадати ініціативи, розпочаті Ігорем Райніним - офіси Харківської області в Вашингтоні і Китаї. І те, що зараз, Юлія Світлична цю ініціативу розвиває і незабаром з'являться офіси вже в Європі.

Крім того, нинішній Голова ХОДА Юлія Світлична користується величезним авторитетом у наших міжнародних партнерів. Про це прямо сказала новий посол США в Україні. Яскравим свідченням тому є також обрання Юлії Олександрівни віце-президентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.

Це все дає можливість показувати всі переваги регіону, виходити на якісно інший рівень спілкування з нашими партнерами і сприяє залученню зовнішніх інвестицій в регіон. А в цілому розвивати область завдяки конкретним взаємовідносинам, які сьогодні вибудовуються нашою командою, в тому числі з міжнародним співтовариством.