У Різдвяний Святвечір православні варять кутю і готують 12 страв

У Різдвяний Святвечір до «вечірньої зірки», тобто до вечірніх співів за Богослужінням «Волхви ж із зіркою подорожують», нічого не їли і не сідали за стіл. З появою ж на небі першого вогника, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя, можна починати святкувати.

За традицією, кожен член сім'ї цього вечора повинен бути удома, причому не можна спізнюватися до святкового столу, оскільки будеш весь рік блукати.

Під час вечері не можна виходити з-за столу і голосно розмовляти.

Напередодні Різдва за старих часів обов'язково клали на стіл пучок свіжого сіна — на згадку про ясла, в які поклали новонародженого Ісуса. Стіл накривали білосніжною скатертиною і розставляли на нім дванадцять страв — по числу апостолів — і всі страви були пісними.

Найголовнішою стравою на столі цього вечора є кутя (або сочиво). Впродовж 12 днів, поки тривають святки, аж до Хрещення, кутя повинна стояти на найпочеснішому місці в будинку.

Після закінчення вечері діти несли вечерю своїм хресним, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби.

До речі, з першою зіркою вже можна колядувати. По біблейських оповідях, саме вона вказала волхвам місце народження Ісуса.

Обряд колядування має ще дохристиянське коріння, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Коли приходять колядникі, важливо першим в будинок впустити хлопця. Згідно звичаю, він принесе в будинок мир і спокій.

Увечері в храмах почнуться урочисті богослужіння, що нагадують про велику подію, з якої почався відлік нової ери.