Димитрій(Ярема) - патріарх Київський і всієї України
Протягом свого патрiаршого служiння Патріарх Димитрiй вiдвiдав усi єпархiї УАПЦ в Українi, а також США і Польщу. Охоче проповiдував у рiзних суспiльних середовищах. Виявляв постiйну турботу про налагодження мiжцерковних стосункiв i творення єдиної Помiсної Церкви в Українi. Постiйно дбав про розвиток церковного мистецтва на засадах нацiональної традицiї, про воцерковлення української молодi та iнтелiгенцiї.
Димитрій (Ярема) — автор книги «Дивний світ ікон» (1994), статей на богословську тематику та з історії іконопису. Лауреат премії ім. Свєнціцьких за наукову роботу в галузі мистецтвознавства. Друкованi працi пов'язанi з проблемами суспiльного служiння Церкви (послання до християн України "На порозi 2000 року", цикл послань "Розмови про страшне сьогодення", статтi в газетах "Наша вiра", "Успенська вежа"), iсторiєю iконопису в Українi. Пiдготував i подав до друку двотомну монографiю з iсторiї iконопису.
У своєму передсмертному Заповiтi Патрiарх Димитрiй закликав вірних УАПЦ визнати над собою юрисдикцiю Митрополита УАПЦ в дiаспорi та УПЦ в США Константина (Багана) та продовжити працю над творенням єдиної Помiсної Української Православної Церкви в канонiчнiй єдностi зi Вселенським Патрiархом.
Довідка: Патріарх Димитрій (Ярема) народився 9 грудня 1915 року у с. Глідні Березівського повіту на Сяноччині (тепер Кросненське воєводство, Польща).
У 1931—1938 здобував художню освіту в живописця П.Ковжуна у Львові.
У 1938—1939 перебував на дійсній військовій службі в польській армії. На початку Другої світової війни 1939—1945 потрапив у німецький полон. У 1942—1944 навчався у Львівській мистецько-промисловій школі під керівництвом М.Осінчука. З благословення митрополита Андрея Шептицького направлений на навчання до семінарії.
З квітня 1945 - на військовій службі в Радянській армії. Звільнившись із військової служби, деякий час працював у Національному музеї.
Після ліквідації УГКЦ, маючи на меті протистояти остаточній русифікації та знищенню українського православ'я, прийняв 10 серпня 1947 священичий сан. Навчався у Ленінградській духовній академії (заочно), але був відрахований за національні переконання.
У 1947—1958 служив у сільських парафіях у Галичині. У 1958 був переведений до Львова, де відправляв службу в Андріївській (1958—1960), П'ятницькій (1960—1965), Преображенській (1965—1969) церквах.
З 1969 — настоятель церкви Петра і Павла. На початку 1989 звернувся з листом до екзарха Російської православної церкви в Україні митрополита Філарета (Денисенка) із закликом до реабілітації національних церков.
19 серпня 1989 разом з о. Іваном Пашулею проголосив вихід Петропавлівської парафії м. Львова з-під юрисдикції Московського патріархату і перехід під омофор митрополита Мстислава (Скрипника) (УАПЦ в США).
Став ініціатором і активним учасником проведення Помісного собору 6 червня 1990, на якому було ухвалено статут УАПЦ й обрано її патріарха — Мстислава.
У серпні 1993 за рішенням єпископату прийняв чернечий постриг з іменем Димитрія. 5 вересня 1993 висвячений на єпископа Переяславського і Січеславського.
7 вересня 1993 Другий помісний собор обрав його патріархом Київським і всієї України (УАПЦ). 14 жовтня 1993 у церкві на Берестові відбулася інтронізація.
Помер Патрiарх Київський i всiєї України Димитрiй 25 лютого 2000 р., похований поруч з мурами рідного храму свв. Петра і Павла у Львові.
